Деталі Тернополя. Сходи

Вони мені схожі на серцевину дому. Навколо них закручується весь макрокосм, а десь там, на найвищій сходині, сидить Геній місця.

І коли торкаєшся перил, то ніби одночасно тримаєш за руки всіх тих, хто торкався цього теплого, вже вигладженого за роки дерева, і ступаючи вгору, чи спускаючись, втрапляєш у сліди всіх попередників.

Отаке абсолютно тактильне єднання поколінь. Щось у тому є. Бо пояснює притягальність старих будинків (хай навіть тут трохи відгонить романтизуванням, але хай собі). Головне ж бо, на чому розходиться, це те, що сходи дуже красиві та неповторні.

Анна Золотнюк.