Велика втрата для родини, села, Тернопільщини і України: пішов із життя Володимир Трух
Сьогодні, 26 березня, близько 1 год ночі пішов із життя великий патріот України, батько загиблого кіборга теж Володимира — Володимир Степанович Трух із с. Жабинці Гусятинського району. Панахида відбудеться сьогодні о 19.00 год у Жабинцях, похорон — завтра о 12:00.
У Гусятинському районі, в с. Жабинцях та навколишніх селах всі знають патріотичну, дружню, працелюбну родину Трухів. Її голова – Володимир Степанович, ще задовго до проголошення Незалежності України у 1991 році, за покликом свого полум’яного серця став у ряди борців за волю і незалежність рідного народу, очолив осередок Народного Руху в селі, влився у лави Української Гельсінської Спілки. Працюючи, залучив до пропагандистської і агітаційної роботи однодумців, колег по роботі.
Яку б, і незалежно де Центральний Провід Руху проводив акцію, він завжди брав активну участь, не відмовлявся, підтримував як морально, так і матеріально кожен патріотичний захід. З його ініціативи у селі було відновлено символічну Могилу борцям за волю України, землякам – Січовим Стрільцям, учасникам ОУН, воякам Української Повстанської Армії, які загинули у боротьбі з комуністичним режимом чи зазнали репресій у сталінських концентраційних таборах.
Як вірний християнин, парафіянин місцевої греко-католицької церкви, щонеділі, поки дозволяло здоров’я і сили, відвідував Службу Божу. До цього привчив і своїх дітей, яких виховав у релігійному дусі.
А коли на нашу землю своїм загарбницьким чоботом ступив російський окупант і на її захист піднялися тисячі патріотів, коли рідний син Володимир, залишивши роботу, навчання, виявив бажання стати в ряди Збройних сил України, не перечив, підтримав та благословив на боротьбу з ворогом. Важко пережив з рідними втрату своєї кровинки, але ще більше змужнів, зрозумів, що на вівтар майбутньої перемоги над агресором поклав найдорожче – молоде життя сина. Щодня звертав свій погляд до сільського Меморіалу, де з гранітної плити, ніби говорить живий Володя:
– Тату і мамо, всі рідні й односельчани, я захистив вас від неволі, бачу з небес, що не марно пролилася моя кров на холодних бетонних плитах Донецького аеропорту…
Нещодавно рада політичної партії «Народний Рух України» відзначила свого вірного сина – Труха Володимира Степановича найвищої нагороди «За заслуги перед Українським народом» I ступеня.
Вічна пам’ять. Співчуваємо рідним і близьким.
Коментарі вимкнені.