Хвилина мовчання на честь Олександра ДІВАКОВА

Олександр був справжнім захисником – завжди йшов першим і оберігав молодших побратимів. У свої 40 років він став прикладом мужності для бійців 10-ї гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, де служив гранатометником.

Економіст за освітою, він свідомо обрав військову службу, підписавши контракт. Три роки віддано захищав Україну – від Гостомеля до Бахмута, через Бучу та Суми, завжди з вірою у перемогу і словами підтримки “Тримаємо стрій”.

“Він завжди захищав молодих, жив зі всіма добре”, – зі сльозами згадує мама Іванна Іванівна. Побратими пам’ятають його надійним другом, який ніколи не підводив.

1 грудня 2022 року під Білогорівкою на Луганщині Олександр отримав важке поранення під час артобстрілу. За п’ять днів його серце зупинилося в лікарні.

За особисту мужність нагороджений орденом “За мужність” III ступеня та удостоєний звання “Почесний громадянин міста Тернополя”.

У скорботі залишились рідні, які памʼятатимуть його любов та тепло.