На території Кременецького замку знайдено сліди монгольської облоги та древні поховання
Археологічні дослідження в Кременці: розкопки на території замку та Миколаївського собору відкрили унікальні артефакти
У Кременецькому районі завершилися археологічні дослідження, проведені Охоронною археологічною службою Інституту археології НАН України. Цьогорічні розкопки на замовлення Кременецько-Почаївського державного історично-архітектурного заповідника фокусувалися на двох ключових об’єктах: Кременецькому замку та Свято-Миколаївському соборі. Роботи були зосереджені на дослідженні фортифікаційних споруд замку і поховань у його околицях, а також на вивченні крипт та археологічних знахідок у соборі, повідомляють на сайті НАН.
Розкопки на території Кременецького замку
У ході археологічних розкопок на території Кременецького замку, який є пам’яткою архітектури національного значення, були виявлені значущі матеріали, що датуються від X до XVII століття. Серед знахідок — фрагмент срібної литовської гривні та монета Казимира Великого (1337—1375 роки). Однією з найцінніших археологічних знахідок стала залишена кам’яна будівля XVII століття, в якій були виявлені срібні монети, металевий і бронзовий посуд, а також срібна брошка, ймовірно, з часів міського старости.
Однак найбільш вражаючим відкриттям стало виявлення кладовища, яке, за припущенням керівника заповідника Василя Ільчишина, з’явилося після монгольської облоги замку в 1241 році. На даний момент було розкопано чотири поховання, що належать жінці, чоловіку та дитині. Травм на скелетах не виявлено, але в історичному контексті припускають, що причинами смерті могли бути нестача їжі, води та інфекції.
Дослідження Свято-Миколаївського собору
Не менш значущим стало продовження археологічних досліджень в околицях Свято-Миколаївського собору, історія якого сягає XVI століття. Влітку 2025 року археологи здійснили шурфування навколо собору, виявивши численні поховання, а також провели значні роботи у двох криптах під храмом. Під час цих досліджень були виявлені численні артефакти, серед яких значна кількість предметів одягу шляхти XVII–XVIII століття. Згідно з попередніми даними, на верхньому рівні поховань було виявлено останки більше ста індивідів, серед яких багато немовлят і дітей.
Згідно з результатами антропологічної експертизи, серед похованих представників шляхетських родів часто зустрічаються проблеми з зубним апаратом — карієс, зубний камінь, втрата зубів, що може бути обумовлене харчуванням, яке містило велику кількість вуглеводів.
Відкриття в криптах
Археологи також виявили кілька травм черепів, зокрема рублені ушкодження, ймовірно нанесені зброєю, такими як шаблі та сокири. Це вказує на те, що частина цих поховань може бути пов’язана з буремними подіями XVII-XVIII століть, коли Кременець був важливим стратегічним пунктом.
Планується, що на наступному етапі роботи з вивчення крипт будуть продовжені, зокрема, археологи мають намір дослідити більш ранні шари поховань. Очікується, що значна частина знахідок буде реставрована і експонована на майбутніх виставках. Можливо, на базі Свято-Миколаївського собору навіть буде створено музей, присвячений археологічним дослідженням.
Подальші плани
Науковці Інституту археології НАН України продовжуватимуть дослідження антропологічних і археологічних матеріалів, а також проводитимуть поглиблений аналіз знайдених артефактів в лабораторних умовах. Після завершення досліджень, важливі матеріали та артефакти повернуться до Кременця для подальшого збереження та вивчення.
Ці археологічні роботи мають велике значення для вивчення історії Кременця та його архітектурної спадщини, що дозволяє поглибити наше розуміння про життя та культуру цього регіону у різні історичні періоди.
Автор ілюстрацій: Ірина Сус
