Віталій Лотоцький: Герой, що поклав своє життя за Україну
Віталій Лотоцький – український військовик, старший сержант роти матеріального забезпечення 128-ої гірсько-піхотної бригади (псевдо «Абрикос»). Загинув 17 лютого 2015 року під Дебальцевим Донецької області.
Народився у місті Тернополі.У 1986-1997 роках навчався в Тернопільській загальноосвітній школі №22, потім – у школі №19. Здобув освіту в Тернопільському кооперативному технікумі (нині ТКФК) за спеціальністю «Бармен» (2000). З 2008 року навчався в ТНТУ імені Івана Пулюя за спеціальністю «менеджмент на виробництві».
У 18-літньому віці був призваний на військову службу. 7 травня 1999 року демобілізований зі званням «старший сержант». В 2004-2006 роках служив у 80-му окремому Аеромобільному полку у Львові. Перебував в Іраку з миротворчою місією ООН у складі міжнародного дивізіону (2005 рік).
Працював за кордоном водієм, експедитором.
У липні 2014 року добровольцем пішов на фронт. Із серпня 2014 року – старший сержант роти матеріального забезпечення 28-ої окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачево). Брав участь в антитерористичній операції на сході України. Отримав поранення, після лікування повернувся в зону бойових дій.
16 лютого 2015 року на блокпосту «Балу» під Донецьким старшому сержанту Лотоцькому відірвало ногу. Надавши першу медичну допомогу, його 17 лютого відправили до шпиталю. Дорогою машина попала під артобстріл, і, на превеликий жаль, загинули всі, хто був у автівці. Тіло Віталія знайшли на початку березня на тому місці, де розстріляли машину.
«Я йому вдячний… Я йому винен… Він, прикриваючи БМП, вивів нашу волонтерську групу з-під обстрілів», – згадує про воїна-Героя Віталія Лотоцького координатор волонтерської групи «Схід та Захід єдині» на Тернопільщині Василь Конько.
Похований 10 березня 2015 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в Тернополі.
6 травня 2015 року в Тернопільській загальноосвітній школі №22 було відкрито пам’ятний стенд пам’яті Віталя Лотоцького, а 12 листопада 2015 року – меморіальну дошку на фасаді школи. Його портрет встановлено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві (секція 6, ряд 10, місце 23), у Тернополі вшановано на Алеї пам’яті «Незламні» (бульвар Тараса Шевченка).
Указом Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
18 серпня 2015 року рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно). 26 серпня 2022 року посмертно присвоєно звання Почесний громадянин Тернопільської області».
Залишилися мати, донька, брат.
