Агент НКВС, якого переграла “Апрєльская”
Кожен, хто цікавться біографією знаменитої подвійної агентки Людмили Фої та кортррозвідувальною діяльність українського підпілля, неминуче потрапить на згадку про агента ДПУ- НКВС Михайла Захаржевського.
Поки що невідомі ні його фотографії ні будь-які інші документи, крім оприлюднених протоколів його допитів СБ ОУН. Пошуки тривають, можливо хтось з дослідників і відгукнеться.
Що відомо сьогодні про агента НКВС Михайла Захаржевського, одного з тих, хто був засланий в оунівське підпілля?
Народився він 27 жовтня 1889 року у місті Сквира Київської області у багатодітній сім”ї (7 дітей) вчителя Гордія Захаржевського, котрий вчителював у Сквирі, а потім у селі Гостра Могила, Київська область
Закінчив учительську семінарію у Вінниці в 1911 році. З 1912 до 1915 рокупрацював вчителем двохкласової, а згодом чотирикласовї школи м. Бар. У 1915-1917 працював вчителем с. Федюківка, Київська обл.
У 1917-18 член Центральної Ради, заступник голови Повітової Земської Управи у Таращі
До листопада 1918 урядовець аптекоуправління Київ. Грудень 1918 – січень 1919 – жив і працював у Таращі. З березня 1919 – травень 1920 – знову вчитель в с. Федюківка.
В травень – жовтні 2020 перебував під слідством та в ув”язненні (Вінницька радянська тюрма).
Листопад 1920 – квітень 1921 вчитель Карапешанської школи на Канівшині(с. Карапеші)
Квітень 1921 – вересень 1923 – інструктор кооперації Подільського губерніяльного споживчого кооперативного союзу Жмеринської контори. (працював по м. Бар)
Вересень 1923-1928 навчання у Київському кооперативному інституті.
У 1924 завербований ДПУ псевдо «Свій». Куратори Томілов/Тьомкін??, пізніше Розов.
Кандидат КП(б)У з 1929. .
Працював бухгалтером у Київському сільському банку та київському Сільгоспсоюзі, з 1928 – бухгалтером Черкаського сільського господарського союзу(1928).
У 1929-1934 – інструктор-ревізор : Київський плодсоюз, Текстильний союз, Шкірсоюз, Союзпромкооп. Член КП(б)БУ з 1934.
В 34-39 рр. працював у Вукоопспілці та Аптекоуправління України. В 1939-40 начальник планового відділу Київської міської контори «Союзутіль». З вересня 1940- червень 1941 – Чернівецька обласна контора Союзутіль.
Куратором Захаржевського в Чернівцях був Оргов.
У липні 1941 по липень 1943 працював в Кривому Розі – Криворізька сільська управа, Криворізька райспоживспілка, газета Дзвін. Тоді ж був інкорпорований в оунівське підпілля
Псевда: “Донець”, “Микола”, “Таран”. З кінця липня 1943 у Дніпропетровську, з
кінця вересня 1943 – Київ, Київщина, Білоцерківщина.
У 1944 році очолив фіктивний організаційний центр ОУН («Крайовий провід»), який займав п’ять округів Центральної України (Білоцерківський, Конотопський, Дніпропетровський, Миколаївський та Криворізький), та розкрив близько 200 осіб.
Захаржевський був одним із учасників агентурної справи № 5 «Карпати» щодо боротьби з київськими осередками ОУН(б). Після арешту Людмили Фої та її вербування НКВС (агент «Апрельская») Захаржевський (псевдо «Таран») був «виданий» як лідер Білоцерківського антирадянського підпілля, а восени 1944 року зумів організувати арешт бойовиків «Оскілко» та «Тимоша». З метою запобігання його «розкриттю» Захаржевський залишився на волі для підготовки до подальшої боротьби проти ОУН(б). У своїх повідомленнях він вказував, що ОУН-УПА користується підтримкою не лише місцевого населення, а й навіть від США, Великобританії та Канади, де українські громади ведуть інформаційну кампанію на підтримку націоналістичного підпілля. Зусиллями М. Захаржевського було виявлено ще кілька членів, серед яких були брати Григорій («Гас») та Яків Скиба.
Влітку 1945 року Захаржевський як голова київського осередку ОУН(б) «Тарас» разом із Людмилою Фоєю та двома зв’язковими — Ніною Калуженко («Ірина») та Катериною Міньковською («Євгенія») — вирушив на Волинь. Проте, ще 2 травня 1945 року «Апрєльская» розкрила себе і здалася СБ ОУН(б), перейшовши на бік повстанців та відправивши НКВС дезінформацію про їх діяльність. У серпні 1945 року Захаржевський, Калуженко та Міньковська, впевнені у чистоті «Апрєльської», були затримані за наказом Миколи Козака, одного з керівників ОУН(б) на Волині, та убиті.
Щодо родини.
Був двічі одруженим.
Друга дружина Вітіщенко Надія Микитівна – уродженка Кривого Рогу, працювала науковим співробітником біології Чернівецького музею,
Син Юрій 1936 р. народження від першої дружини.
Іван Роздум
