Загадковий хрест із написом про загиблого у 1919 році воїна виявили на Борщівщині

Про знахідку повідомили у Тернопільському обласному центрі охорони пам’яток культурної спадщини.

Під час обстеження пам’яток Борщівщини працівники Центру шукали не лише об’єкти, які вже перебувають на державному обліку, а й інші цікаві історичні місця. У Мишкові вони звернулися до місцевої бібліотеки та музею історії села, де зберігається чимало матеріалів про минуле населеного пункту.

Особливу увагу привернула чорно-біла світлина хреста, ймовірно, зроблена на початку 1990-х років. На постаменті пам’ятника був напис: «На вічну память Степану Гулюватому погибшому на війні 1919 року».

У Центрі припускають, що на фотографії зображений кенотаф — пам’ятне місце на кладовищі, встановлене без останків загиблого. Яку саме війну мають на увазі в написі, безпосередньо не зазначено. Водночас дослідники припускають, що Степан Гулюватий міг загинути далеко від рідного села як український воїн під час польсько-української війни 1918–1919 років.

Після цього представники Центру разом із бібліотекаркою Ганною Храпчинською вирушили на місцеве кладовище, щоб відшукати пам’ятний хрест.

Кенотаф розташований майже посередині цвинтаря. За словами працівників Центру, він не занедбаний і перебуває у доброму стані. Водночас відомостей про самого Степана Гулюватого збереглося дуже мало, а живих родичів у селі вже немає.

Хрест витесаний із вапняку. Він має трилисту форму — стовп і рамена завершуються трьома пелюстками. На ньому зображені знаряддя страти та катувань Ісуса Христа — драбина, спис, губка, молоток і цвяхи. У Центрі зазначають, що вони можуть символізувати болісну та жертовну смерть воїна.

На чотирьох кінцях хреста вирізьблені шестипроменеві зірочки, які, ймовірно, можуть символізувати рани Господні. У центральній частині зображене палаюче серце з променями та хрестиком.

Хрест встановлений на постаменті з викарбуваним написом. Свого часу пам’ятник був побілений із блакитним відтінком, а окремі елементи різьблення пофарбовані.

Бібліотекарка Ганна Храпчинська також припускає, що хрест могли встановити значно пізніше після смерті воїна, адже кладовище, де він нині розташований, було закладене вже після 1940-х років.

У Тернопільському обласному центрі охорони пам’яток культурної спадщини вважають, що виявлений кенотаф є цінним історичним пам’ятником для села. Там сподіваються, що його й надалі берегтимуть як місце пам’яті про Степана Гулюватого та його побратимів.