У Тернополі створили організацію нащадків українських жертв польських репресій: говорять про 1500 поховань у Польщі
У Тернополі кілька тижнів тому створили громадську організацію «Пам’ять і справедливість» — Асоціацію українських нащадків жертв польських репресій. Її очолив Тарас Гребеняк. Організація ставить за мету дослідження складних сторінок українсько-польської історії, збереження пам’яті про депортації та польські репресії щодо українців, а також привернення уваги до стану українських поховань на території Польщі.
Про причини створення організації, історичну пам’ять, депортації українців, українські поховання у Польщі та майбутню діяльність «Пам’яті і справедливості» Тарас Гребеняк розповів в інтерв’ю «Тернополянам».
«Цю тему радянщина і навіть початки незалежності України обходили»
За словами голови організації, ідея її створення виникла не раптово. Вона пов’язана з долями тисяч українців, які були змушені залишити свої домівки на території Польщі.
«Всі ті українці, які мешкали в Україні, які були народжені в Польщі, вони всі себе відчували, скажімо, репресованими, тому що їм довелось покидати свої рідні хати і переїжджати недобровільно до України», — пояснив Тарас Гребеняк.
Він зазначає, що за радянських часів, а частково й після проголошення незалежності України, тема депортацій та репресій українців залишалася недостатньо дослідженою.
«Просто вся ця наша історія періоду радянщини і навіть вже за початків незалежності України, вона цю тему доволі обминала», — сказав голова організації.
Товариства, які об’єднували вихідців із Лемківщини, Надсяння та інших регіонів, переважно займалися культурною та просвітницькою діяльністю — збереженням традицій, мови, звичаїв. Натомість питання прав, історичної пам’яті та належного вшанування жертв, за словами Гребеняка, залишалися менш помітними.
Особисто його родина також пережила депортацію.
«Мого батька родину були вивезли з Польщі. Про цю тему ніхто вдома не говорив. Тобто це вважалося, що вона заборонена», — розповів він.
Поштовхом стали і сучасні події
На створення організації, за словами Тараса Гребеняка, вплинули не лише історичні події, а й сучасні процеси у польсько-українських відносинах.
Він говорить про випадки психологічного та фізичного насильства щодо українців у Польщі, які висвітлюють медіа, а також про активніше використання історичної тематики польськими політиками.
Водночас він наголошує: організація не хоче конфлікту з Польщею.
«Ми не боїмося, бо ми не маємо на цілі вести якусь агресивну політику щодо поляків. Ми хочемо говорити правду», — заявив Гребеняк.
За його словами, українська сторона не повинна мовчати, коли історичні події трактують однобічно.
«Нехай не будуть білі пухнасті хтось одні, а всі інші чорні. Тому так, тому давайте ми будемо відверті і щирі», — зазначив він.
«Вони отримують гранти, вони проводять роботу»
Одним із ключових напрямків діяльності організації має стати привернення уваги до українських поховань у Польщі.
Тарас Гребеняк стверджує, що польська держава значно активніше підтримує дослідження власної історії та збереження польських поховань за кордоном.
«Польська влада, вона в цьому питанні дуже багато уваги приділяє. Ці організації отримують державну підтримку. Державну підтримку отримують історики, які досліджують тему тієї самої Волинської трагедії», — сказав він.
За його словами, польські дослідники працюють в архівах України та Польщі, проводять дослідження й представляють їх із польської перспективи.
Водночас, переконаний Гребеняк, Україна має активніше займатися власною історичною спадщиною.
«З українського боку такого немає. І це одне з наших основних таких завдань. Ми хочемо, щоб українська влада цим заопікувалася», — зазначив він.
Йдеться, зокрема, про українські поховання у Польщі.
«Ми знаємо, що на території Польщі, то, що відомо, це приблизно 1500 поховань українських, які часто є в ганебному стані», — розповів голова організації.
Він вважає, що держава повинна забезпечувати фінансування відповідних фахівців, які могли б досліджувати місця поховань, проводити ексгумації та організовувати належне перепоховання.
При цьому сама ГО «Пам’ять і справедливість» наразі працює на волонтерських засадах. Гребеняк наголошує, що організація не ставить за мету отримувати державне фінансування для власної діяльності. Натомість хоче, щоб держава фінансувала конкретні роботи, пов’язані з дослідженням, ексгумацією та впорядкуванням поховань.
До організації вже долучилися представники шести областей
Установчі збори організації об’єднали близько 25 людей.
«На установчі збори приїхали представники з Тернопільщини, Львівщини, Франківщини, Волині, Рівного і Вінниці. Фактично було 25 людей, які заснували цю організацію», — розповів Тарас Гребеняк.
Він очолив організацію, ще двоє людей стали його заступниками — один представляє Вінниччину, інший Волинь.
Від вересня планують розпочати створення обласних структур.
«Ми поїдемо в регіони і на базі регіонів створимо обласні організації», — зазначив голова.
Водночас організація не планує одразу робити її масовою. За словами Гребеняка, важливіше сформувати команду людей, які зможуть ефективно працювати, а також налагодити співпрацю з істориками.
Йдеться про мільйони нащадків депортованих
За оцінкою Тараса Гребеняка, історія депортацій стосується значної кількості українських родин.
Він наводить цифру у 285 тисяч українців, яких під час депортацій переселили на територію України, а також близько 150 тисяч українців, яких під час операції «Вісла» переселили на захід Польщі.
«Ми нарахували, що якщо говорити про нащадків, це приблизно 2,5 млн людей, які в історії своїй мають цю сторінку. Чи вони її знають, чи вони її не знають, це вже інше питання», — сказав він.
Організація вже отримує звернення від людей, які намагаються знайти інформацію про своїх предків, місця їхнього поховання чи документи в архівах.
«І вже почали звертатися люди, щоб ми допомогли їм знайти чи в архівах якісь матеріали, чи місце поховання», — розповів Гребеняк.
Поки що організація не має можливості допомогти всім, однак у перспективі хоче створити відповідні механізми для пошуку такої інформації.
«Ми не хочемо конфронтації»
Одним із головних питань до нової організації є те, чи не може її діяльність ще більше загострити українсько-польські відносини.
Тарас Гребеняк запевняє, що такої мети немає.
«Ми не хочемо, щоб ці стосунки переносились у формат політики», — наголосив він.
Він переконаний, що говорити про складні сторінки минулого потрібно на основі історичних досліджень, а не політичних маніпуляцій.
«Правду можуть говорити історики, які досліджують це, які розуміють обставини, які були», — сказав голова ГО.
За його словами, організація хоче мати партнерів і в Польщі. Там уже є історики, які дотримуються більш зваженого погляду на спільну історію, а також українська діаспора та польські інтелектуали, з якими в перспективі планують налагоджувати контакти.
«Ми стоїмо за примирення і вважаємо, що українці в значній мірі винуваті в тому, що сталося. Це був такий період, це була війна, тут немає нічого дивного, що відбувалися вбивства і були жертви», — зазначив він.
Водночас Гребеняк наголошує, що українці мають право говорити і про власний історичний досвід.
«Але ми повинні розуміти, що Польща була окупантом, що вона прийшла на нашу територію. Тут мешкали українці, вони прийшли, так би мовити, тут нав’язувати свій лад, і вони нав’язували його не в мирний спосіб, а в системі певних силових дій — ополячення, школи закривали, громадські організації закривали. Це було. І тому про це треба говорити», — заявив він.
Організація хоче проводити конференції та круглі столи
Серед найближчих планів — створення регіональних представництв, залучення фахівців та проведення просвітницьких заходів.
«На даному етапі важлива для нас робота — це, скажімо, просвітницька, бо, на превеликий жаль, українське суспільство не знає з історії, особливо з історії українсько-польських відносин», — пояснив Гребеняк.
В організації також планують співпрацювати з істориками та проводити конференції.
«Ми хочемо в перспективі, можливо, там вересень-жовтень зробити якусь конференцію», — розповів він.
Також найближчими місяцями планують зустрічі, круглі столи та інші публічні заходи. За словами голови організації, до її діяльності вже проявили інтерес окремі українські парламентарі.
«Ми не претендуємо ні на що польське»
Окремо в організації говорять про необхідність представляти українську позицію у дискусіях, де переважає польський історичний наратив.
Гребеняк навів як приклад історію українсько-польської війни 1920 року та роль генерала Марка Безручка й українських військових у протистоянні більшовикам.
«Українська армія допомогла полякам утвердити свою незалежність», — сказав він.
На його думку, подібні історичні факти також мають бути присутніми у публічному просторі.
«Ми не претендуємо ні на що польське, але ми хочемо, так би мовити, щоб нас поважали як рівних з рівними», — наголосив голова ГО.
Він також вважає важливим, щоб українська сторона активніше реагувала на заяви польських політиків, якщо вони, на його думку, містять історичні перекручення або використовуються у політичних цілях.
«Хочемо говорити про проблеми і шукати правду»
Тарас Гребеняк наголошує, що організація не ставить собі за мету постійно бути в центрі інформаційної уваги чи перетворювати історичні суперечки на політичний конфлікт.
«Ми не ставимо собі за ціль, щоб ми цю нашу тему вивели в порядок топновин. Просто хочемо про це інформувати, говорити про ці проблеми і шукати правду», — пояснив він.
За його словами, головне завдання — щоб українці знали власну історію, пам’ятали про долі своїх родин та мали можливість відновлювати інформацію про депортованих родичів і місця поховань.
А кінцевою метою організації він називає не конфронтацію, а захист українських інтересів і нормальні відносини між двома державами.
«Конфлікту не буде більшого. А те, що ми робимо, це буде зроблено. І ми нейтралізуємо оці негативні польські впливи, в усякому разі, щоб вони не впливали на міжнародну політику, щоб ми могли спокійно далі рухатися до Європейського Союзу і до цієї цивілізації», — підсумував Тарас Гребеняк.
