Композитор Ярослав Злонкевич належить до найталановитіших митців Галичини

Ярослав Злонкевич. Мелодії дарую вам піснями: Пісні. – Тернопіль: Воля, 2010. – 272 с.

Композитор Ярослав Злонкевич належить до найталановитіших митців Галичини, котрий створив свій незвичайний, винятково ориґінальний музичний світ. Творчий доробок композитора досить великий – понад чотириста пісень. Нова збірка вокальної лірики, про яку мова (перші дві –  «Доля судила жити з піснею», 2003; «На крилах надії», 2006),  переконливо свідчить про розквіт променистого таланту нашого земляка, адже він заклав (поряд з іншими композиторами) міцні основи творення пісенного професіоналізму в Україні.  Пісенник складено з двох розділів: «Живу тобою, Україно!» та «Обручки долі».

Пісня, як жанр, сягає глибин ХVІ століття. Перетин ХХ-го і ХХІ століть став для Я. Злонкевича періодом творчої зрілості, формування індивідуального стилю. Людина, що присвятила себе творенню пісень сьогодні, не може не замислюватися над тим, які завдання стоять перед нею, що в її праці найголовніше, як найповніше, найкраще себе виявити, передати почуття, думки, стан душі творами відповідного фахового рівня. Загальновідома істина: досягнення справжньої майстерності вимагає, крім таланту, невтомної праці, постійних творчих пошуків. Творчість Я. Злонкевича переконливо засвідчує, що композитор досконало володіє всією сукупністю виражальних засобів, і прекрасно передає зміст, художній задум, образність поетичних текстів, адже своїм досвідом, роками праці й роздумів митець прийшов до глибшого розуміння цієї істини, і вона із загальної стала невід’ємною частиною його буття.
У творенні пісень найбільше цінуються мистецька індивідуальність, особистісне ставлення до поетичного матеріалу, інтерпретатором якого виступає композитор. У переважній більшості пісень Я. Злонкевича присутні риси його артистичної натури: гармонійний світогляд, мовно-стилістична орієнтація на доробок традиційної української пісенної лірики. У роботі з поетичними текстами (Богдана Мельничука, Євгена Зозуляка, Євгена Безкоровайного, Олександра Астаф’єва, Ганни Костів-Гуски, Петра Перебийноса, Марії Баліцької, Олега Германа, Ірини Чуйко, Ярослава Гевка, Ганни Назарків та інших) композитор виробив уміння знаходити все цінне й ориґінальне, що є у кожного поета, і втілювати в адекватні музичні моделі: тональність, звучність, музичні барви, тембри, різноманітна метро-ритміка.
Я. Злонкевич оновлює жанрову природу пісні, і певним чином, українізує її. За змістом – ліричні, сільські, міські; за формою виконання – сольні та ансамблеві, з інструментальним супроводом або «a cappella» (тобто, без інструментального супроводу). Принагідно зауважу, що спів «a cappella» вельми розповсюджений у народній творчості, а хорове мистецтво православних церков виключно «a cappella». Драматичні настроєві спалахи змінюються лірично-зосередженою музикою, в основі якої лежить речитативно-наспівна тема, що сповнена роздумів і полонить слухача своєю колоритністю, імпровізаційно-фольклорними інтонаціями експресії та болю (буває, на рівні гостродисонантних звучань). Композитор використовує поліфонічне багатоголосся, а також інструментальну перегру. В музиці панують м’яко дисонуючі інтервали й акорди, що сприяє створенню лірико-просвітленого, сонячного колориту. Як правило, митець прагне не виходити за рамки лірико-скорботного, стриманого плину музики.
Яскравий контраст вносять пісні, побудовані на основі народно-танцювального мелосу, де панують образи стихійної могутньої сили, що захоплюють слухача своєю дійовістю і поривом. В основі лежить токкатний ритм, що цементує форму пісні. Я. Злонкевич полюбляє ліричні монологи, оповіді про красу люських відносин, про вірність у коханні, самопожертви заради друга, прагнення дати щастя іншій людині, позбавити її болю й смутку. Весь комплекс виражальних засобів композитора націлений на почуття ніжності: мелодії-оповіді переростають у яскраві образні пісні, що приваблюють глибоким ліризмом, майстерним втіленням багатого світу людських почуттів.
Вірші різних поетів композитор доводить до довершеного концертного рівня. Виконання на сцені – особливий неповторний процес, винятковий стан духу, пов’язаний з максимальною мобілізацією всіх творчих сил, до того ж ускладнений естрадним хвилюванням. Певна річ, тут має значення й вибір виконавців. Пісні Я. Злонкевича виконують відомі вокалісти – Микола Блаженко, Роман Бойко, Володимир Вермінський, Андрій Гамбаль, Сергій Дерій, Ольга Добрянська, Іван Равлюк, Борис Репка, Віталій Свирид; народна дитяча хорова капела «Зоринка»; вокальні ансамблі: «Аура», «Більчанки», «Козацьке джерело» та інші виконавці і музичні колективи.
Безперечно, що своєю творчістю композитор Ярослав Злонкевич вніс вагомий внесок у пісенну культуру України. І хоча його творчість лише невелика частка української музичної культури, сподіваємося, ми і далі будемо завжди цікавитися його пісенним мистецтвом, відвідувати концерти, слухати його пісні по радіо, телебаченню. Це збагатить нас духовно. Тож побажаємо всім і собі й далі пізнавати таємниці й красу прекрасного мистецтва пісенної творчості нашого краянина композитора Ярослава Злонкевича,

Тетяна Дігай
м. Тернопіль

Джерело: “Добре там,де нас нема.І там не краще.“