Блокування Криму — це хуліганство, яке порушує ідилію нинішнього театру абсурду
Блокування Криму — це хуліганство, яке порушує ідилію нинішнього театру абсурду. Це, мабуть, найважливіший зміст цієї акції.
Півтора роки тому була анексована частина України. Майже півтора роки йде війна. І увесь цей час із Кримом поводилися так, ніби ніякої війни і анексії нема. Можна їздити туди-сюди, можна торгувати…
Численні “мінстеці” пояснювали цей театр абсурду наступним чином: “заблокувавши” Крим, Україна визнала б, що ця територія їй не належить, тим самим давши козир у руки Москві. Але ж це ідіотизм!
Крим — це наша земля. Але по факту зараз він належить РФії. В Криму діє московське законодавство, там існують московські органи влади, а найважливіше — Крим контролюють московські війська. І дурневі зрозуміло, що від того, що Україна не блокує Крим, він не стає українським. Зате концентрація абсурду у нашій країні зростає.
Коли одна держава (Держава-1) вчиняє акт агресії проти іншої держави (Держава-2), Держава-2 має розірвати з Державою-1 будь-які дипломатичні та економічні стосунки, жорстко перекрити кордон і т.д. У нас же замість цього Держава-2 не припиняє комунікацій навіть із власними окупованими територіями. Це приблизно те ж саме, що на початку осені 1941 року СССР постачав би на окуповані німцями території каспійську нафту, і хтось із совєцьких пропагандистів (той же Ілля Еренбург) переконував би совків у тому, що влада Країни Рад таким чином піклується про своїх громадян, які опинилися на “тимчасово окупованих територіях”, і дає знати, що не відмовляється від цих територій.
Влаштована громадянами блокада Криму — це намагання хоч якось завадити нинішній вакханалії абсурду.
Інша справа — абсурду у нашій країні так багато, що без хірургічного втручання його не позбавишся.
Коментарі вимкнені.