Є і в Почаєві монахи, для яких Бог один

Вчора мандруючи у Країну Щастя ми з аніматорами домандрували до Почаєва.

Оскільки місце проведення ВК зовсім не далеко від цієі святині.. І стався з нами такий трафунок: … ну перш за все багато з нас повдівали футболки з написами “Веселі Канікули” з Богом, ще дехто кредовські футболки з написом “думати не боляче – вірити не страшно”. Ну а я вдівся в футболочку з написом “Зарваниця 2013” і Хрестом на грудях.

Приїхали ми вже під вечір, оскільки ВК закінчуються о 16. В цей час вже всі церкви і церковні лавочки вже були закриті. Був там один отець-монах – ні росіянин, ні украінець (про це його видала мова, бо за час екскурсії, яку все ж таки погодився нам провести у центральному Святоуспенському храмі вжив 57 разів слово “тоість”). Перше його запитання було “якоі ви віри?” Ну і я сказав, що Греко-католики. Він трохи роздумував, але все ж таки погодився провести нас у храм, який вже був закритий.

У храмі було ще кілька манахів і один з них підійшов до нас і задав традиційне запитання “якоі ви віри?”. Коли я відповів, що Греко-католики, він з насмішкою і сарказмом перепитав “грехо-католики?” . Після 5-ти хвилинного напрягу нас монахом у стилі про який описувати зайве (до речі дату унії він назвав 1556 рік:) отець Мирослав, той шо погодився завести нас у храм відшив його сказавши “хватіт” – продовжив екскурсію, яка була навіть ламаною російською, проте дуже духовною. На кінець він нам сказав “молоді люди, пам’ятайте один Бог, одна Віра, одне Хрещення! У цьому житті є дві дороги: або з Богом, або без Нього… Вибирайте самі!”

Спаси Господи отця Мирослава..

Роман Демуш