Принадливий Тернопіль. Зарисовки зі снігом

Фотографувати взимку, а ще з невеликим, але все ж мінусом, проблемно – в якийсь момент чуєш, що пальці геть тебе не слухають і вже не відчуваєш, як тиснеш на кнопку. Потім відігріваєш у рукавицях пучки, що, здається, стали скляними. Але то все вартує страждань, бо коли ще сфотографуєш огорожі в обрамленні снігу? Правильно, всьому свій час.

І, як в романтичній літературі, погода диктує настрій – місто уявляється таким-собі півсплячим принишклим створінням. Або ж навпаки – її стерильна білизна (ближче до синього відтінку) наштовхує на думку про щось металево-дзвінке.

А головне, щоби не вибирати з-поміж вогнів асоціації, зимове місто, то точно не літнє чи осіннє – воно інше, і тим особливе.

Анна Золотнюк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *