«УКРОП» у Тернополі очолив любитель помахати кулаками?

Однією з основних ознак наближення виборів є не лише неймовірна активність окремих чиновників, які у ці дні раптом згадали, що їх обирали не для того,  щоб вони думали виключно про власний добробут, а вся їх робота полягала у протиранні штанців на м’якому місці у комфортних кабінетах. Є ще одна точна ознака, що вибори все ближче і ближче. Як кріп на добре вгноєному городі, на електоральних полях починають проростати нові партії і партійки. Можете спати спокійно і не втрачати апетит – вибори  близько.

Ось і у Тернополі все більше стає бігбордів,  на яких нас закликають вступати у лави українського об’єднання патріотів, а простіше в “УКРОП”.

Так що ж це за петрушка така, отой “УКРОП”? У назві ніби все дуже правильно – і патріоти, і українські, і об’єднуються. Але…

Я навіть програму їхню прочитав. Хоча до цього,  крім програми телебачення,  більше ні з якими програмами намагався не зв’язуватися. Там також все дуже правильно – і про добробут, і про людей, і про зміни, і про контроль влади. Тобто все те,  до чого ми з вами вже давно звикли –  не вони перші нам кріп у молоду барабольку кришать. Але ось цей шматочок тієї програми  різонув мені чи то вухо,  чи то око: “Ми – нова політична сила. Не пов’язана ані з минулою владою, ані з нинішньою. Ядро партії становлять – ветерани АТО, волонтери, громадські активісти, підприємці. З нами – представники «дніпропетровської команди…» Хвилиночку, шановні, пропоную у цьому місці трішки пригальмувати. Маю на увазі представників різних команд. Тут донедавна Україною дуже “плідно” правила “донецька команда”. Чим їх правління закінчилося, сподіваюся, нікому нагадувати не варто? А ось тепер нам пропонують ще одну команду з чітко визначеного регіону. А як же тоді бути з “об’єднанням українських патріотів”? Чи на Дніпропетровщині вони “патріотіші” за всі інші регіони. Та менше з тим, з тією командою, вони ж також різними бувають.

Мені тут трішки інше спокою не дає. А хто ж таки конкретно за цією партією стоїть? І хоча відкрито ніхто нічого не озвучував, але,  як кажуть в народі: “кропу у молодій бараболі не сховаєш”. Знаючі люди подейкують, що заради того, щоб наші патріоти мали змогу об’єднатися,  сам Ігор Валерійович вирішив не пошкодувати частини своїх чесно зароблених статків. Якщо хто ще не зрозумів, мова про Коломойського. І його можна зрозуміти. Після недавнього конфлікту із самим Петром Олексійовичем, під час якого Ігорю Валерійовичу тонко дали зрозуміти, що відтепер у країні може бути лише один олігарх і це аж ніяк не він, Коломойський вирішив трішки сходити до влади. Перед ним зачинили двері, так він вирішив у вікно.

І вже навіть була одна спроба. Але,  як це часто буває з тими млинцями, які перші лягають на пательню –  не дуже вдала. Зате вся країна  спостерігала,  як на довиборах на 205 виборчому окрузі у Чернігові представник “УКРОПу” щедро посівав електоральне поле гречкою. Але адміністративний комбайн без особливих труднощів перетворив її на полову… Як то кажуть –  партія нова, а методи досягнення мети давно всім відомі.

І ось дочекалися і ми. Тобто тернополяни. Перші несмілі паростки пустив цей “УКРОП” вже і на нашому городі. Принаймні з’явилася інформація, що 14 липня 2015 року регіональну парторганізацію “УКРОПу” очолив один з найбільших патріотів краю Василь Ласій. Кривити душею не буду, але я до цього дня ніколи не чув нічого патріотичного про Василя Юрійовича, крім того що він дуже полюбляє морозиво, а також не відмовляє собі у задоволенні інколи помахати кулаками у нічних закладах міста. Але, як на мене, це навіть плюс. Адже є шанс,  що напередодні виборів нас очікує не роздача давно всім набридлої гречки, а смачного, можливо, навіть чоколядового морозива. А щодо кулаків… Так добро ж, кажуть, повинно бути саме з ними, щоб знову перемогу не отримала якась команда звідкись там…

Андрій Березовчук