Ярослав Голубович з Тернопільщини слідкував за кожним рухом українських націоналістів. Протокол допиту. Частина чотирнадцята

На другий день вечором я з “Переможцем” пішов на хутори Нишківці і там заквартирували в одного господаря, прізвища якого не пригадую собі. Господиня розпитувала нас, чому ми так рідко заходимо. Я відповів, що не маємо часу, бо зараз є інша робота. Відтак ми квартирували через три дні в Поворозник Стефи. В тих днях ми нікуди не ходили. Вечором 26.11. ми обидва ходили до села Панасівки і заквар тирували в Карої Емілії. На другий день квартирували в Цюмана Семена. Господиня розпитувала мене про мою родину, чи здорові і живі. Тоді я сказав, що батько криється, а мати ще вдома, але до якого часу то не знаю. Про брата сказав, що здоровий, але давно вже бачився з ним. 28.11. ми квартирували в мойого дядька Бондаря Івана на хуторах Ліщина. Вдень господаря не було в хаті, а “Переможець” спав і я тоді написав донос. В доносі описав точно, що бачив, чув і розвідав. Вечором сказав “Переможцеві”, що йду до Гуменної Анастазії, а він 1050 нехай зажде тут на мене. Тоді я пішов прямо на мертвий пункт і положив донос під корч глоду. Звідтам забрав записку адресовану “Борис”. Коли повернув, то “Переможець” запитав: “Як там Настя.” Я відповів, що все в порядку. Того вечора ми пішли квартирувати до Ольги (західнячка). На другий день ранком я прочитав записку, яка була меншбільш такого змісту: Товариш “Борис”! Повідомляю Вас, щоб Ви вийшли на стрічу, яка відбудеться 2.12.46 р. на мості під х. Ліщиною в 7 год. Кличка: два рази цмокнути і той самий відгук. До свіданія! 28.11.1946 р. Н Л С. Після прочитання я записку знищив. 30.11. ми заквартирували в Процика Павла. В нього ми квар тирували два дні. Від нього я довідався, що люди говорять, що він є сексотом. Одного вечора прийшов до мене “Морозенко” і сказав, щоб я зібрав масла. Тоді я пішов на хутори і зібрав трохи масла. За кілька днів прийшов до мене “Морозенко” та став кричати чому я ходив до Дідика Івана за маслом, бо він сексот. За це дав мені 25 буків та сказав, що я також сексот. Вечором “Переможець” сказав до мене, що йде до дівчини Параньки і поверне за кілька хвилин. Я використав цей момент і пішов на стрічу. XIV. стріча. На означеному місці ще нікого не було. Я став трохи дальше і по короткому часі побачив двох мужчин, які підходили до місця стрічі. В той момент вони подали кличку і я дав відгук та підійшов до них. Зараз пізнав начальника і ми поздоровились через “здравствуйте” і подали собі руки. Тоді начальник НКГБ сказав: “Отсе мій працівник, який вже працює зі мною два роки.” Дальше звернувся до мене і сказав: “Дивіться один на другого добре, щоб при слідуючих стрічах могли впізнатися.” Тоді приступив до мене слідчий і почав говорити: “Пізнаю по тобі, що ти хороший чоловік, з яким можна працювати, тільки одно зле, як казав мені начальник, що ти не виконував всіх завдань. Отже коли ми почнемо робити, то думаю, що ти попра вишся. Це значить, що всі завдання, які я буду тобі подавати мусиш виконувати точно і солідно. 1051 Коли тебе відпустили, то краще було б, як би ти був зразу сказав бандьорам, що тобі пістоль дали на те, щоб ним вбити брата. Ти мав вбити “Ігоря” і “Лютого”, але думаю, що ти постараєшся це виконати. Твого брата правдоподібно вбили бандити. За що і де ми не знаємо. Дальше так буде, що свої своїх будуть убивати і помало усіх поб[’]ють. Тепер брата застрілили, а потім “Ігор” “Лютого” застрілить, або “Лютий” “Ігоря”, а потім хтось і цього застрілить. Кожний чоловік хоче жити, але не з бандитами, з чесними людьми. Отже старайся виконати своє завдання, щоб ти на майбутні роки був буржуйом і нічого не робив, а хорошо жив. Як вести роботу, тобі вже говорили начальник і Федя. Скоро пічнеться зима. Старайся видати кільканадцять бандитів. Зараз вони не будуть сидіти цілий час на полі, а будуть більше заходити до села. Отже ти старайся слідити звідки приходять і куди відходять та до кого найбільше заходять. Це найбільше твоє завдання. Сліди в кого ночують, а коли, що скриєш, то знай, що ми зараз будемо знати про це і будемо судити, а на що тобі того. Коли ми знаємо, що ти не раз стрічався з “Лютим” і “Ігором”, то можемо знати і про все інше. Ми[]не хочемо ще судити тебе за це, бо знаємо, що ти вб[’]єш їх.” Відтак розпитував:  З ким ти зараз є і з ким стрічаєшся?  Я зараз з ”Переможцем” і деколи стрічаюся з ”Ярим”, ”Явором”, ”Богуном” і ”Ігорем”.  Чи ти зараз стрічаєшся з “Лютим” і чи він є тут де?  Його тут не має.  Тому, що “Ігор” з тобою часто стрічається і є в свойому селі, то ти повинен вислідити куди він ходить і сюди зайти ніччю, але так, щоб тебе ніхто не міг впізнати і щоб більше не було бандитів. Тоді його розбудиш і скажеш: ходіть, вас кличе той а той повстанець. Коли він вийде за село, тоді застріль і добре заховай, а все, що має при собі забери і передай через мертвий пункт до нас, а його голого закопай. Бандити будуть думати, що він пішов в другий район і зголосився. Якщо “Лютого” не має в Залозеччині то повідоми про це в доносі. Старайся довідатися з якого він села і як пишеться. Бо нам відомо, що в Тернопільській області “Лютого” вбили, але не знаю чи то був цей з Залозеччини, чи який інший. А може знаєш, то скажи скільки “Лютий” має класів гімназії.  Не знаю.  Твоїм обов[’]язком провірити це і повідомити в доносі. По короткій перерві продовжував: “Сліди найбільше за криївками провідників, бо коли не стане їх, то всі інші поголосяться. Бачиш, коли 1052 вб[’]єш ще “Ігора”, то провідника вже не знайдуть. Який з нього провідник, хоч по дурноватому провадить, але якось провадить. А хто буде на його місці? Деревянка?, чи “Явір”? Це ж пустяки. Вони, як попровадять, то усіх половимо, або дамо наказ і всі поголосяться. Коли б тобі попав під руки “Лютий”, що був у Залозеччині, то не завагайся і вбий, хоч би ще хто був і прямо втікай до району. Коли б були ще з ним які бандити і ловили тебе, то ти відстрілюйся так, щоб вони тебе самі вбили. Коли б не стріляли а ловили, то сам маєш застрілитися, бо як візьмуть живим, то з тебе шкуру здіймуть і знищать. Тоді ти викриєш усю велику тайну і за це вони знищать тебе і твою родину. Краще терпи сам, а не допускай до того, щоб терпіла ціла родина. Тому, що “Ігор” вже є частіше коло тебе і ти скорше будеш мати нагоду вбити його, а за те дістанеш 8000 крб. Коли будеш робити так, як тебе поучую то на тебе не впаде підозріння і ти будеш могти дальше бути в банді. Від сьогодні твоя кличка буде “Жайворон”. Стрічі будуть відбу ватися на тому місці, де ми зараз є. Доноси будеш класти в останній вербі в дуплі. Вона є по правій стороні, як йти з цього місця в напрямі Залозець. З дупла рівнож будеш забирати записки від мене. Коли б в селі, в якійсь хаті квартирували бандити, а було їх не більше 5 осіб, то положи на плоті коло цієї хати від дороги (по тім самім боці, що хата) два патички (обтесані) довгі на 20 цм. В формі хреста. Якщо в селі більше бандитів то клади на плоті на початку села великий хрест, такої величини, як цей пліт. Патики повинні бути обтесані з кори. Коли квартируєш сам, то зроби такий самий хрестик і крім цього на десятому паркані вивішай кілька стебел соломи. Якщо б ти квартирував з бандитами і вас застукали наші, то тоді заховайся за стіну і покажи через вікно навхрест лівою рукою кріса, але так, щоб цівка була по лівій стороні вікна вгорі, а приклад по правій стороні в долоні. Крім цього махнеш три рази шапкою до себе. Після цього бери шапку в ліву руку, а кріс в праву і вискакуй через це вікно. Якщо можеш, то перепитай точно бандерівців про брата і напиши про це в доносі, так як я тобі говорив. Знову, якщо ми довідаємося про брата, що його напевно вбили, то я тебе повідомлю.” Відтак я сказав, що “Ігор” і всі інші вже підозрівають мене. “Ігор” вже заборонив мені йти в інші села, як: Загіря, Панасівка, хутори Нишківці, а сказав перебувати тільки на хуторах Ліщина, Петрівка і Серетеччина. Відтак слідчий сказав: “Якщо я довідаюся, що бандити вже про тебе знають і мають арештувати, то повідомлю тебе. Отже для 1053 певности, щоб часом не попав, то кожного 15го і 30го виходь на пункт стрічі і звідси будеш забирати інструкції, як дальше поступати.” При кінці говорив ще про Рад. Союз, але що, то не пам[’]ятаю вже. На цьому ми розійшлися. ∗ ∗ ∗ Зі стрічі я повернув до Кучер Марії, але “Переможця” там вже не було. Тоді я пішов до Бондаря Якова і заквартирував сам. Слідуючого вечора стрінув “Переможця” в Кучер Марії. Він запитав мене, де я був так довго, я відповів йому, що коли вертав, то завважив трьох озбро єних людей і думав, що це большевики, тому раніше не прийшов. Цього вечора ми перейшли на хутори Нишківці і заквартирували в Цюми Петра. Вечором 5.12. ми заходили до вчительки (східнячка, середнього росту, бльондинка, около 20 років). “Переможець” питав її, як вона живе. Вона відповіла: “Так як капуста під каменем.” Після цього господар поставив горілки, ми випили по кілька чарок і “Переможець” просив учительку, щоб напилася з нами горілки, але вона відповіла, що не п’є. Тоді я сказав, що мабуть не маєте приєм ности з нами пити. Вона відповіла, що має приємність, але вона учителька і мусить мати здорову голову. Після цього ми відійшли до села Панасівка і там заквартирували в Карої Емілії. Вечором ми перейшли на хутори Нишківці і заквар тирували в одної дівчини, якої прізвища не пригадую собі. В неї ми квартирували два дні. Слідуючий день квартирували в сусідстві коло Левицького Андрія. 12.12. ми квартирували в Поворозник Стефи на хуторах Нишківці. В неї ми квартирували два дні. Вечором 14.12. ми перейшли на хуторі Ліщина до Гуменного Якова і там заквартирували. Вечором 15.12. “Переможець” пішов до дому, а я використав цю хвилину і пішов на пункт стрічі, але там нічого для мене не було. З пункту я повернув до дому “Переможця”. Відтак ми пішли на хуторі Петрівку і заквартирували в Гороховського Михайла. Від нього я довідався, що 12.12. вечором було 6 хлопців, які хотіли білля. При цьому в него заміняли чоботи. Вечором 16.12. ми обидва квар тирували на хуторах Серетеччина в Красовського Івана. Вечором слідуючого дня ми були на хуторах Ліщина в Кучер Марії і там стрічали “Морозенка”. Тоді він сказав, щоб ми частіше з ним стрічалися, бо часом потрібно щось зорганізувати, а сам він не може. Цього вечора ми заквартирували в Карача Юрка. 18.12. квартирували в Карого Михайла на хуторах Нишківці. 19.12. ми квартирували в Ольги (західнячки). Вдень до нас приходив Гуменний Дмитро і розказував, що попереднього дня були хлопці. Я запитав його, які. Він відповів, 1054 що був “Ярий”,“Явір”, “Жук”, “Богун”, якийсь бльондин і ще якийсь кучерявий в білому кожусі. 20.12. ми стрічалися в Матвіїшин Анни з “Морозенком”. Тоді він подав нам такий наказ: кожного тижня у вівторок і п[’]ятницю виходити до нього на стрічі; не можна ходити одинцем і не можна заходити до таких сіл: Панасівка, Загіря, Нишківці. Тоді саме покарав “Переможця” 10 буками за неконспіративне поводження. Після цього ми розійшлися. Я з “Переможцем” пішов на хутори Серетеччину і заквартирував в Боярської Анастазії. Вечором 21.12. ми заквартирували на хуторах Петрівка в Процика Володимира. В нього ми квартирували два дні. 23.12. ми квартирували в Бобрика Якова. 24.12. ми пішли на стрічу до “Морозенка”, яка відбулася в Кучер Марії на хуторах Ліщина. По кількох хвилинах туди прийшов “Лютий”, “Білий” і “Морозенко”. Цього вечора ми перейшли на хутори Нишківці і там заквартирували два дні всі разом. Вечором 26.12.ми всі чотири пішли на хутори Ліщина, де стрінули ”Ігора”, ”Ярого”, ”Явора”, ”Жука” і ”Богуна. Того вечора я, ”Ігор”, “Лютий” і “Білий” перейшли до села Батьків і там заквар тирували. 27.12. ми відійшли до села Гарбузова, де стрінули “Бурю” і “Залужного”, а відтак пішли на квартиру. Вечором дня 28.12.1946 року мене арештували. Постій. 6.1.1947 р. “9” Завваги до справи ч: 100/46. Справа ч. 95/46 кинула повне світло на агентурну роботу інших а/в [у] цьому районі. На основі зібраної достатньої скількості компрматеріалів доручено слідчому ч.9 розвязати справу брата об[’]єкта зі справи ч. 95/46, який працював також, як а/в. Дня 28.12.1946 р. слідчий ч.9 забрав його на слідство. По кількох годинах об[’]єкт почав признаватися до своєї агентурної діяльності. Ціле зізнання склав по добрій волі, під час якого не старався себе боронити. Зате нічого не хотів сказати про агентурну роботу брата і батьків. З певних причин слідчий мусів покинути криївку і з об[’]єктом квартирував наверха, де докінчував слідство. Ведення в таких обставинах слідства не дозволило слідчому стисліше допитати об[’]єкта чи застосувати при кінці фізичних засобів. 1055 Підчас слідства об[’]єкт кілька разів підкреслював, що йому МГБ доручило виконати атентати на райреферента СБ “Л” і районового провідника “Р”. Одначе дуже не натискали його на цьому і він не збирався виконати атентату. Я думав, якщо б для МГБ ходило застрілити друга “Л” чи “Р”, то вони могли це зробити колинебудь і не мусіли демаскувати внутрішника. Тим об[’]єкт може хотів боронити себе, мовляв, я мав вас постріляти, але не старався це зробити. Справа має багато спільних моментів зі справою 95/46, одначе багато і розбіжностей, бо об[’]єкт зі справи ч. 95/46 мало сказав про брата, а то і видумував, дещо. Знову наоборот другий нічого не сказав про першого. Все ж таки обидві справи становлять одну цілість в системі тактики і методів МГБ в агентурнооперативному поборюванні ОУН і УПА. Постій. 10.4.1947 р. “5” ∗ ∗

Продовження буде. 

СТАТТЮ ПІДГОТУВАВ НА ОСНОВІ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ ОЛЕГ  КРИВОКУЛЬСЬКИЙ