Як окупанти знущалися над жителями Тернопільщини

Село  Бодаки:

Дня, 28.10.48 року. Уповноважений по поставках Хлопін з 11-ма бійцями Вишнівецького винищувального батальону у в громадянина Онищук Танаса за недовиконання 60 кг. поставки картоплі забрав чотири мішки картоплі і один центнер збіжжя. А в громадянки Волохатої Дарки три центнери картоплі не надавши ніяких документів.

Дня, 30.10.48 року до села прибув уповноважений з району по молокопоставці Мощанець з трьома бійцями. Вони зайшли до одної жінки (вдова), яка ще вповні не виконала молокопоставки, сказали негайно виконати. Жінка стала з Мощанцем сваритися і сказала: “Ти не бачиш, що у Біласа Федора дві корови не записаних, то йому нічого не кажеш, а як я кілька літрів ще не виконала, то ти заставляєш якнайскорше виконати”. Мощанець за ці слова на неї розсердився і сказав її завести слідуючого дня на базу корову, за те, що вона других виявляє.

Село Манево:

Дня, 19.10.48 року  уповноважений по молокопоставці Рабий з району був цілий день в селі. Він заходив до селян та просив, немов жебрак,щоб йому дав хто кусник хліба, або кілька карбованців. При цьому зазначував, що не має за що випровадити своєї жінки в Росію, то мусить ходити і просити селян.

Село Бутин:

Дня, 17.10.48 року українські повстанці сотні «Сокола» знищили канцелярію сільської ради. При цьому порвали усі папери та побили телефонічний апарат.

Село Гнидава:

Дня, 19.10.48 року за селом на дорозі села Гнидава як на Вишневець  українські повстанці сотні «Сокола» застрілили виконавця судового рішення з Вишнівецького району Валаєва Василя, який в цей день грабив господарки позасуджуваних осіб в селі Коханівка. При цьому отримав поранення фурман з села Гнидава, який віз Валаєва з награбованим майном додому у район.

Село Мишківці:

Дня, 17.10.48 року у  ночі біля млина українські повстанці сотні «Сокола» стрінулися з групою большевиків і розпочалася стрілянина. Під час перестрілки був убитий сторож млина, а большевики повтікали у став в очерет і тут сиділи до ранку. А повстанці спокійно відступили. Рано большевики повилазили з очерету і пішли до райцентру.

Село Чайчинці:

 Дня, 18.10.48 року в селі були розкинені протибольшевицькі кличі та карикатури. Йдучи додому з вечорниць крамар кооперативи села Ришковець почав збирати карикатури та листівки. В той час стрінули його большевики і зробили у нього ревізію по кишенях, де знайшли карикатури і листівки. Зараз його арештували і відправили до райцентру у Вишнівець.

Село Бодаки:

Дня, 24.11.48 року до села прибуло 24-ри  большевиків. Вони в селі розділилися на групки та заходили до селян та стягали від них податок. Зайшовши до громадянина Колесника Давида і за недовиконання 150 крб. податку описали: корову, коня і одежу та дали йому один день строку, якщо не сплатить податку, то всі згадані речі будуть сконфісковані. А зайшовши до громадянина Ревіцького Капріяна і Довгань Гната, яких за невиконання податку заарештували і держали в сільській раді  погрожуючи засудити і тримали аж до вечора, а вечором звільнили і самі від’їхали до райцентру.

Село Великий Кунинець:

Дня, 11.11.48 року до села прибула група большевиків в числі 15 осіб на чолі з головою райвиконкому Вавринюком. Вони в селі пробули два дні. Під час перебування в селі вони провіряли квити по здачі різного рода держпоставок та при цьому вигонили селян, щоб їхали по колоди в Суражський ліс. Коли при перевірці квитів виявилося, що хто не віддав м’ясопоставки, то у нього забирали навіть останню корову незважаючи на те, що даний селянин живе дуже убого. І так були забрані корови в гром. Базана Федора, Кравець Ївдокії і Міхевича Михайла.

Село Лози:

Дня, 6.11.48 року  ранком до сільської кооперативи зайшов воєнний чоловік (прізвище невідоме). Він від крамарки став вимагати грошей, які є в касі, а коли крамарка не хотіла дати, то він вийняв з кишені пістоля і сказав що застрілить, якщо вона буде ставити супротив. Самоправно взяв з каси 300 крб. і горілки та цукорків, а крамарці на те дав квит з підписом “Сокіл” та відійшов в невідомий напрям. Селяни, які були в той час у кооперативі, говорили, що то хтось був з групи Вишнівецьких оперативника  під вид сотника «Сокола». Цього ж дня група большевиків в числі 9-ть осіб зайшли до громадянина Бреги Петра і робили в його господарстві труску. Після труски ска зали, щоб Брега дав меду, а коли згаданий селянин відмовився, що меду немає, то вони йому сказали, щоб він виняв з улика рамки, а таки меду дав. Після цих слів Брега був змушений зробити так, як від нього вимагали. Коли наївшись меду вийшли з хати і відійшли в напрям сіл Бодаки. Манево:

Дня, 5.11.48 року ноччю в селі большевиками провокаторами під вид повстанців, була обкрадена сільська кооператива. Забрали: мануфактуру, горілку і інші дрібні речі.

Село  Бодаки:

Дня, 6.11.48 року вечором до секретаря сільської ради Джигайли Олександра зайшло двох большевиків (прізвища невідомі), вдаючи зі себе українських повстанців. В хаті вони стали жартувати з цілою сім’єю Джигайла. Жарти тривали кільканадцять хвилин, а після жартів сказали одітися Джигайлові, бо піде з ними. Коли Джигайло був одітий, то вони вивели його на двір, зав’язали очі і повели в село. Так вони походили по селі кільканадцять хвилин і зайшли до одної хати, де було вже більше большевиків, які також вдавали з себе  українських повстанців з сотні «Сокола». Тут Джигайлові, не розв’язуючи очей, стали казати, що він співпрацює з МДБ і тероризує мирне населення, за що треба повісити зараз в селі. Джигайло, почувши таке, став заперечувати і казати, що він не працює з МДБ, а скілько може, то допомагає повстанцям, коли тільки треба. Почувши таке, провокатори, стали сильно бити і говорити, що він неправду каже, бо коли б він допомагав повстанцям, то населення на нього не нарікало б і не доказувало б, що працює з МДБ. І так, що селяни доказують провини, то треба повісити серед села. Джигайло став проситися, щоб його не вішали, а запитали громадянку Макоїду Олександра, що він, як тільки прийшов з ЧА, то допомагає повстанцям. Провокатори, ніби не зважаючи на свідчення Макоїдою, вивели з хати і повели аж під села Кривчики. А коли доходячи до села закинули шнурка на шию і хотіли нібито вішати, але в той час надбігли інші большевики, які стали стріляти, а провокатори, залишили Джигайла з зав’язаними очима і зі шнурком на шиї. Коли до нього прибігли большевики, ці які стріляли, розв’язали очі, зняли шнурок з шиї і почали питати хто він такий. Під час всієї цеї метушні та стрілянини між провокаторами і большевиками Джигайло зорієнтувався, що це були не повстанці, а також большевики і вже до тих нічого не говорив. Большевики, які відбили його, забрали до райцентру у РВ  МДБ. Родичі, які залишилися вдома, не знали де шукати Джигайла бо не знали, хто його забрав. Аж на третій день голова сільської ради сказав до його жінки, щоб вона занесла теплий одяг і харчі своєму чоловікові, який зараз знаходиться в РВ МДБ.

Дня, 11.11.48 року ноччю до села прибула опергрупа з числа 6-ть осіб, яка зайшла до громадянина Макоїди Олександра, якого заарештували і відправили до РВ МДБ. Тут його держали п’ять день і робили допит в справі співпраці з українськими повстанцями, через всипу Джигайлом Олександром. На допитах Макоїд нічого не зізнався і був після п’ятьох день звільнений.

Дня, 19.11.48 р. до села прибув з РВ МВС капітан (прізвище невідоме) з 4-ма мвдистами. Вони зайшли до голови сільської ради і капітан сказав, щоб слідуючого дня до РВ МВС явилися слідуючі селяни: Бандура Володимир, Бандура Степан і Біляс Дмитро. На МВС їх питали, з якої причини в них був пожар.

Село Великий Кунинець:

Дня, 21.11.48 року до села прибула група большевиків в числі 6-ть осіб на чолі  Вишнівецького  РВ МВС Сердюком, які були цілий день в селі і остались ночувати. На другий день напилися самогону і пішли до громадянина Гладанюка Олексія. В той час Гладанюка не застали в хаті, а тільки його жінку. Большевики стали робити ревізії в хаті. Жінка стала голосно кричати. Почувши цей крик сусід Гладанюк Федір, який прибіг до хати, де кричала жінка, і спитав, що таке, тоді один большевик вийняв гранату і сказав: “Тебе чево нада? Пашол вон отсюда”. Федір побачив, що большевики п’яні, і став тікати з хати до своєї хати, а цей большевик, що вийняв гранату, кинув услід за ним, але розриваючись граната нічого не пошкодила Федорові, бо він вспів втікти до хати, тільки повилітали у вікнах шибки. Звідси пішли до громадянина 85-літнього Філика Романа, і невідомо за що до його вчипилися, і стали його бити, поставивши на коліна, головою об камінь. В обороні Романа став його зять і вони залишили Романа, а вчепилися до зятя, який від них став тікати в поле, а вони почали стріляти в нього. Почувши постріли зупинився. Тоді прийшли до нього большевики і стали його сильно бити. Бачучи таке громадянин Філик Володимир, як вони катують внічім невинних селян, сів на коня і поїхав в райцентр і заявив на РВ МДБ, що до села прибули якісь бандити і катують селян. З райцентру зараз виїхало 28 осіб на автомашині, які незабаром прибули до села. Коли в селі побачили тих 6-тьох, що були в селі, стали обкружувати, але ті почали втікати і одстрілюватися. Під час стрілянини було двох поранено і зловлено таки в селі, а чотирьох зловили аж в селі Великі Вікнини, Велико-Дедеркальського району. Селяни, які були побиті в цей день большевиками, знаходяться у Вишнівецькій лікарні.

Село Манево

Дня, 23.11.48 року вечором до села прибув оперуповноважений РВ МДБ Зотов з 8-ма мгбістами. В селі вони ходили попід вікна і підслуховували розмови селян. Так походили до 22 години і пішли спати до громадянина Шимуди Олександра. Слідуючого дня рано пішли до громадянина Гуцала Телімона і застали тут Воляніцького Петра, якого Зотов викликав на двір і сказава, що він є арештований і забрав зі собою до райцентру у Вишнівець.

Село Бодаки:

Дня, 16.11.48 року до села прибув уповноважений з райцентру Вишнівець Хлопін з 12-ма бійцями. Вони ходили по селі і вигонили селян, щоб їхали в Суражський ліс вивозити лісоматеріали до Крем’янця. Зі селян цього дня ніхто не поїхав, а всі ті, що мали їхати повтікали. Так вони пробули до вечора, а вечором виїхали до райцентру.

Село Коханівка:

Дня, 24.11.48 року рано на вулиці, біля своєї хати, було знайдено труп Володимира, який мав сокирою розрубану голову. Перед тим виявилося, що він спричинився до арешту 10-ть молодих хлопців в своєму селі, які сидять до сьогодні у в’язниці. Вбитий невідомо ким.

Село Старий Вишнівець:

Дня, 9.11.48 року ноччю в колгоспі молоддю було спалено 150 кіп пшениці.

Село Великий Кунинець:

Дня, 16.12.48 року до села з району прибуло 4-ох міліціонерів. Вони зайшли до сільської ради і викликали Бочковського Ілію та Андрощука Павла, які минулого року втікли з Донбасу. До сільської ради згадані особи не прийшли, а скрились. За них до сільської ради прийшли їхні батьки, яким вони сказали, щоб їх сини явилися 17.12. цього року до райцентру. Під вечір згадані міліціонери від’їхали до Вишнівця.

Село Котюжини:

Дня, 15.12.48 року до села з райцентру прибуло 4-ох працівників райпарткому. Вони в селі хотіли відремонтувати клюб та вибрати голову клюбу і завідуючого хати читальні. Мимо того, що вони заказували молоді кілька раз, щоб прийшли на збори до сільської ради, но з молоді ніхто не прийшов і вони побачили, що їм нічого не вдасться зробити, від’їхали з нічим до райцентру.

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ