Невдаха-2010 Василь Чубак хоче зловити успіх у районах?
Найбільший невдаха 2010 року за співвідношенням затрати-результат
У 2010 році, коли в Тернополі перегони на посаду міського голови добігли кінця, стало зрозуміло, що один з кандидатів, а саме керівник ТРЦ «Подоляни» Василь Чубак (хоча за деякою інформацію, цей заклад належить Анатолію Кінаху, а Василь Володимирович є всього лишень керуючим менеджером цього ТРЦ ), став найбільшим невдахою кампанії (6 місце).
І при цьому, за різними оцінками, він витратив на неї чи ненайбільше власних коштів. Навіть будівельник Василь Лило (4 місце), який, як і пан Чубак, поєднав у своїй піар-кампанії рекламу як себе особисто, так і свого підприємства, значно більше виграв. Адже Лило не тільки зайняв доволі пристойне місце, а й сам з кількома своїми однопартійцями все ж став депутатами Тернопільської міськради. А Василь Чубак навіть цього не зумів досягти.
Та знаючи вперте бажання пана Чубака все ж стати непросто успішним бізнесменом, а й політиком, можна було не сумніватися, що він не «заспокоїться на досягнутому».
Нова мета – крісло нардепа в українському парламенті
І до радості Василя Володимировича та йому подібних, а також тим, хто на виборах заробляє, у 2012 році вибори до Верховної Ради України дадуть можливість позмагатися мажоритарникам. І Чубак тут як тут.
Саме він чи не перший дав зрозуміти, що буде балотуватиметься в нардепи. З першого погляду було незрозуміло, чому саме був обраний придністровський округ (Чортківський, Борщівський та Заліщицький райони).
Але це тільки на перший погляд. Борщівщина – це зрозуміло. Адже саме в одному з сіл цього району побачив світ наш сьогоднішній герой, тож певні сантименти з цього приводу у земляків до бізнесмена з Тернополя будуть напевне. Заліщицький район іде в «нагрузку». Але визначальну роль в цьому окрузі для пана Чубака відіграватиме саме Чортківщина.
Зрозуміло, що вкладати гроші у власну розкрутку в другому за кількістю населення районі області – це розумно й вигідно. За одні й ті ж кошти, які підуть на піар, рекламу, різні заходи тощо, охоплюється значно більша кількість електорату, ані ж в інших районах. Але Чортків паном Чубаком був обраний і з інших причин. Про які мало хто знає.
Як відомо, Василь Володимирович вже кілька років поспіль є фактичним керівником на Тернопільщині партії Підприємців та промисловців України. А туди входять доволі потужні та впливові бізнесмени не тільки з обласного центру, а й з районів. От і на Чортківщині є декілька бізнесменів, які в давніх хороших стосунках з паном Чубаком і мають до того ж неабиякий авторитет і реальну владу в Чорткові. Для прикладу можна назвати хоча б депутатів Чортківської міьської ради не одного скликань Олега Танасіва та Любомира Махомета.
І хоча перший має неоднозначну репутацію в районі, зате у нього бізнес-інтереси в багатьох сферах, в тому числі й в рекламно-медійній ніші, і у нього працює чимало чортківчан.
Натомість пан Махомет хоч і не такий потужний бізнесмен, зате він людина, до якого ставляться з повагою і до думки якого прислухаються у Чорткові. Не варто також забувати, що на Чортків має чималий влив і Юрій Савка, власник мережі ювелірних крамниць «Золото» (це той бізнесмен, магазин якого у Тернополі пограбували кілька років тому). Саме пан Савка був другим номером у «списку Чубака» на виборах до Тернопільської міськради у 2010 році.
Тож зрозуміло, що у другому за величиною місті Тернопільщини ймовірному кандидату в нардепи Василю Чубаку забезпечено матеріальну, організаційну та іншу підтримку.
У Тернопілі Чубака «подавали» не так, як це роблять зараз в районах
Якщо передвиборча кампанія Василя Чубака у 2010 року була побудована на тому, щоб продемонструвати тернополянам, жителям міста, який кандидат в мери сучасний (згадаймо хоча б як кандидат у мери грав у хокей, гарцював на конях, відкривав памятник бджолі, демонстрував свій розкішний маєток і родину), то тепер, схоже, акценти будуть розставленні по іншому.
Оскільки, повторюся, Василь Чубак має намір балотуватися в поточному році у народні депутати по придністровському окрузі, який завжди відрізнявся патріотизмом та набожністю своїх мешканців, та ще й, швидше за все, шляхом самовисування, його радники вирішили «малювати» йому новий імідж – тепер він такий собі прихильник крайового патріотизму з наголосом на неабиякій релігійності.
І ось вже з минулого року видається газета «Подоляни», яка розповсюждується безкоштовно у вищеназваних районах, в церквах роздаються календарі від пана Василя, а з біг-бордів і сіті-лайтів він вітає зі всіма святами мешканців та контсатує факти, де «плекалося УПА» тощо.
Більше того, в самому ценрі Чорткова з дозволу міськради встановлена плита, з допомогою якої інформують городян, що, виявляється, «За велінням громади міста тут буде встановлено монументальний образ Покрови Божої Матері». І, звісно, меценат цього проекту ніхто інший, як Василь Чубак.
Щоправда, плита вже ця «пережила» і літню спеку, і осінні дощі, і зимові морози, і весняне потепління. Але на «монументальний образ» так і не перетворилася. Хоча, зрозуміло, чому так відбувається – адже навіть виборча кампанія ще офіційно не стартувала. Тож чортківчанам доведеться зачекати ближче до осені на «подарунок» від заїзджого мецената …
Віталій Гнатюк, редактор Тернопільського тижня, спеціально для Погляду
непоганий аналіз, але от тільки стосовно Танасіва то не зовсім згідний, бо знайомий з ним не один рік, та й в Тернополі його багато хто знає, я до того що такий навряд чи додасть плюсів Чубаку, оскільки має репутацію непорядного роботодавця, хоча те що він один з найвпливовіших у міті підприємців – безперечно, саме він допомагав пробити місце в центрі під фігуру.
ніяк не “заспокоїться” )))
А я, особисто, дуже вдячна п. Чубаку за його “неспокій”, саме завдяки ньому і наполегливості у нашому провенційному місті зявилися ТРЦ ПОДОЛЯНИ, де я любля разом з дітками проводити свій вільний час. Дякуємо Вам!!!
Ксюшечко, неспокій Чубака не тільки “створює” ТРЦ, але й вбиває чужих дітей. Дякуй Богу, що твої живі.
Люся, шо це за маразм, Ксюша всього навсього висловила подяку за місце, де можна розважитися з дітьми. Мені не відомо хто кого там вбивав, але наговорювати на когось і ше й подавати якісь настанови “Дякуй Богу..” це шось в стилі релігійно-фанатичних бабусь, які проводять пів життя в церкві, б’ються лобом об землю, а самі перемивають кісточки сусідам. Навіть, якшо з кимось стався прикрий випадок це не означає, шо з іншими людьми має статися те саме. Мені за вас соромно.
Не встидайся так сильно.