Гриценко взяв у соратники мера, заступниця якого називала галичан «циганами немитими»…

Несподіванка минулого політичного тижня – «шлюб» «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка із маловідомою Українською партією, політраду якої очолює прикарпатський мільйонер, міський голова Калуша Ігор Насалик. Від «вінчання» виграли обидва: Гриценко отримує солідну і стабільну фінансову підзарядку, добирає собі електорат (здебільшого у Західній Україні), Насалик – одним помахом руки набуває політичних бонусів, які заробив для нього партнер. Поза тим в експертних колах це об’єднання називають неприродним. Аналітикам важко збагнути, як досвідчений, принциповий, жорсткий критик нинішнього режиму Гриценко пішов на союз з олігархом, якого підозрюють у полюбовних стосунках із центральною владою і який, у разі потрапляння до парламенту, може переметнутися у провладну більшість. Таке у його депутатській біографії уже траплялося…

Гриценко рекомендацій не потребує, хоча багатьох насторожили його невдачі у союзницьких переговорах з відомими політиками Анатолієм Матвієнком, Миколою Катеринчуком, Віталієм Кличком. А от персона Насалика викликає суперечливі почуття. З одного боку, успішний господарник, з іншого – політик з мінливим характером, якому закидають «відсутність хребта». У 1998 році став членом парламенту від невиразного виборчого блоку «Партія праці та Ліберальна партія – РАЗОМ». На наступних виборах опинився в лавах «Нашої України», але вже через вісім місяців (не без впливу Банкової) втік від Віктора Ющенка і разом з іншими соратниками-«западенцями» перебрався у «Регіони України». Після Помаранчевої революції був кульбіт Насалика у лави Української народної партії, а потім – стрибок до БЮТ, вихід звідти і створення загадкового виборчого проекту «ЕКО+25%»…

На Прикарпатті нині цінують міського голову Ігоря Насалика, бо він вибив з Києва кошти на утилізацію хімічних відходів, відремонтував у Калуші ліфти, полатав усі дахи, вставив пластикові вікна у школах і на сходових майданчиках висоток, зробив ще багато чого доброго. Водночас калушани не можуть пробачити мерові покривання свого хамовитого заступника Віталіни Радецької, яку привіз зі столиці. Проти неї ополчилася місцева громада через те, що на одній із нарад Радецька сказала місцевим медикам: «Вы – генетически недоразвитый регион… Цыгане вы немытые и нечесанные… Мне говорили, что в этом регионе была зона, теперь понятно, откуда такие гены… Вы разбиваете себе лбы, когда бьете поклоны в церкви, а ничего в душе святого у вас нет… Пишите заявления об увольнении. Всех уволю за саботаж…». Насалик довго не наважувався показати хамовитій заступниці на двері, навпаки захищав її…

Спостерігачі запитують: як спрацюється Гриценко в одній зв’язці з людиною, яка не здатна зробити адекватні висновки у такій, далеко не побутовій історії, яка не продемонструвала громадянської позиції? Поза тим минулої суботи Ігор Насалик став заступником голови партії саме з такою назвою…

Лідери зміцнілої політичної сили заявили, що у своїй діяльності сповідуватимуть п’ять принципів. Будуть в опозиції до нинішньої влади та її політики, не погодяться на жодну посаду у команді Януковича і не входитимуть з провладними депутатами у коаліцію. Гриценко-Насалик виступають за партійну люстрацію. У разі появи «тушок» зрадникам вкажуть на двері. Оновлена «Громадянська позиція» задекларувала прозорість своєї діяльності, заявила, що не має жодних зобов’язань перед владою і спонсорами. Перед виборами всіх кандидатів «просвітять на рентгені», оприлюднять їхню біографію, освіту, статки. На висування осіб, щодо яких виникнуть підозри, Гриценко і Насалик матимуть право вето. І наостанок, «Громадянська позиція» заявила про відкритість, залучення до своїх лав людей, які своїм авторитетом можуть посилити її.

Коментарі 

Віктор НЕБОЖЕНКО, голова соціологічної групи «Український барометр»

Будь-які союзи в Україні можна тільки вітати, це значно краще, ніж те, що ми зараз маємо в розрізненому націонал-демократичному середовищі української політики. У випадку Гриценка-Насалика є проблема взаємовідносин політики і бізнесу, але це – ризики двох лідерів, їхня взаємна відповідальність. Це їм з’ясовувати між собою стосунки, справами доводити, що їхній союз відбувся з благих намірів.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій

Цей союз може бути довговічним. Гриценко – політик, Насалик – бізнесмен. Жодної конкуренції між ними немає. Хоча не виключаю, що з часом політичні апетити Насалика і тих, хто за ним стоїть, можуть прийти у невідповідність із баченням політики, яке є у Гриценка, – і це може призвести до конфліктності… Загалом, цей альянс доволі дивний. Але, напевно, іншого вибору у Гриценка не було.

Які шанси оновленої «Громадянської позиції» автономним партійним списком потрапити до парламенту? Жодних! Кандидати від цієї політичної сили можуть пробитися у Верховну Раду лише у мажоритарних округах.

Іван ФАРІОН, Високий замок