На скільки «полюбив» Тернопіль мер Сергій Надал

Оскільки чимало статтей про діяльність очільника міста було стерто зловмисниками, пропонуємо нашим читачам ще раз познайомитись з тими матеріалами, які так зацепили прихильників Сергія Віталійовича.

 Стаття за 14 серпня

Люблю Тернопіль ! За… А за що можна, взагалі, любити – цікаво мені. І, от, коли за щось – то чи любов це, взагалі?

Ну, люблю я собі і людям задавати незручні питання. Бо іду вулицями, а скрізь такі меркантильні білборди в стилі зони жлобокомфорту. Пам`ятаєте : ” Дякую, любий, за нову “Мазератті !” Ото десь так само.

Люблю Тернопіль за…Далі йде перелік “родзинок” Файного міста, за котрі його варто любити. Перенісши, звичайно, цей душевний порив зі сфери емоцій і почуттів у чисто практичне русло. Адже зі всіх білбордів, попри намір креативників від реклами, визирає лисина мера. Як світло в кінці тунелю, по котрому Тернопіль розбазарений за одну лише каденцію Надала, більше, ніж за всі минулі роки попередниками.

От любить же поважна пані Тернопіль за нові паркові зони. Мені цікаво : скільки їй зпалатили за цей “перл”? Чи людині реально повилазило, що парки в нас зменшились за чотири роки ледве не на третину? Там, де були дерева, трава і квіти, тепер новобудови в стилі бикоко, пивнушки-наливайки, крамнички і каплички.

Каплички – то, взагалі, окрема тема. Чомусь, вони всі люблять виростати на місці дитячих майданчиків. За рівнем капличкізації Тернопіль скоро випередить Філіпіни. А за наявністю в дворах дитмайданчиків бразильські фавели, для котрих, за думкою тамошньої влади достатньо лише невеличкого футбольного поля – і Бразилія в числі футбольних фаворитів.

У Тернополя, щоправда, є всі шанси бути фаворитом міжнародних футбольних скандалів.

Щодо решти , то в когорті яких фаворитів опиниться Файне місто важко сказати. Бо от любить же інша пані його за нові плиткові тротуари. Таке враження, що ходить вона лише цьогорічними. Тому що торішні – то вже така архаїка після зими, що ходити там доволі складно. Бо тротуари то зробили, а от про їхнє прибирання взимку ніхто не подумав. Тому двірники, за звичкою, вдосвіта дубасили тротуари ломами, щоб збити намерзлий лід. Тепер там плитка збереглась лише місцями. Решту вивезли комунальники разом з льодом і снігом.

Ще люблять наші файномістянки рідні пенати за нові тролейбуси. Дивно трохи. Бо і тролейбуси то – не нові, і куплені в Чехії задорого, як на списані там з експлуатації. Та і їздять вони старими маршрутами. І зі Східного до Залізничного вокзалу дістатись, все-одно, можна лише таксівкою.

Про любов до забудови Привокзального майдану – то, взагалі можна вважати перлиною рекламного стилю. Такого ігнорування думки громади і такого цинізму в місті ще не було. Починаючи із самого дозволу на будівництво в цьому “рибному” місці, виданому в січні 2014 року. Саме в дні, коли ми переживали найгарячіші події на Грушевського в Києві, коли стояв Тернопільський Майдан, наша міська владна верхівка однією рукою щось там підписувала на підтримку Майдану, а іншою, тихенько, протягувала рішення про забудову історичної частини міста.

Тепер Надал мотивує це тим, що таким чином впорядковується торгівля коло залізничного вокзалу. Ага. Два рази. Стихійний ринок і стихійна будова мирно собі співіснують, стихійний спротив громади подолано бюрократичною тяганиною і мер чудово почувається в рідній стихії файномістянського жлобозодчества.

Навіть, планує наступні впорядкування ринкової торгівлі в Тернополі. Звичайно, що шляхом закриття діючих ринків. Як це сталося з ринком “Аляска”, котрий планується знести і на його місці побудувати красиву висотку з ТРЦ . Наскільки це потрібно мешканцям бульвару Куліша і куди діватись підприємцям ринку – нікого не цікавить. Головне, щоб територія виглядала благопристойно і вписувалась в термін “благоустрій”. А мешканцям запропонують побудувати для діток майданчик. Колись, звичайно. Зараз не до того.

Ні, майданчики в нас теж облаштовуються. Де-інде в дворах їх можна побачити, навіть. Але от погратися діткам там доволі проблемно. Майданчики з гойдалкою, гіркою і підтяжкою коло пісочниці, розміром 1х1 м, можуть задовільнити потреби ледве десятка діток. Ну, але ж головне – звітність, ні?

От, власне, що всі оці “любовні” білборди і є звітністю С. Надала про чотири роки своєї мерської каденції. Лишилося ще порахувати , на скільки ж, власне, ” полюбив” Тернопіль сам мер.