Особливий, бо МІЙ

Мій – дійсно особливий. Чому? Та тому, що мій. Тому що вміє бути таким, як я хочу.
Мабуть пафосно звучатиме, якщо скажу: «Про нього я мріяла!»
Та ні, не про нього. Але той «чарівний принц» із моїх мрій був таким, він саме так чинив у всіх ситуаціях в які ми потрапляли. А в житті додались ще й додалось чимало всього хорошого. Він, мій чоловік, той, кого в двох словах не опишеш. Тобто вся моя скромна історія залишиться лише мааалесеньким таким розділом з роману про нього.
І при всьому бажання – кінцівки роману я не знаю, не дописаний він ще. Чи не дочитаний?..
Бувають проблеми (як у всіх пар) і сварки,  і скандали, і навіть ненависть! Та що буває солодшим за примирення?
Чим він особливий? Всім.
Пригадався випадок. Ми посварились. Серйозно. Точніше, сварилась я, а він мовчки слухав. Були причини.
Звичайно, мучилась цілу ніч, не спала. Чекала, що передзвонить. Ні, не подзвонив…
Однак зранку, коли я тільки розплющила очі, підійшла до вікна, то побачила його: він наче вимірював кроками тротуар перед моїм домом. А навкруги завивала віхола, вітер роздував сніг, який безупину сипався з неба. Була мабуть сьома година ранку. А він ходив, як маленький сірий горобчик (чогось так мені подумалось) і навіть не дивився на моє вікно. Він знав, коли я вийду. Тоді мовчки взяв мене за руку і все – ніби нічого не трапилось.
З того дня він для мене – найсильніший захисник, найнадійніша опора, найкоханіший і найбажаніший чоловік.  І той, про кого завжди хочеться говорити, розказувати, вихвалятись. Бо він в мене  – особливий

Партнери конкурсу: