Рейс-“наказанія” Тернопіль-Червоноград став фатальним

18 січня в аварії біля райцентру Броди на Львівщині загинули п’ятеро людей, скалічилися 23. Автобус ПАЗ, що їхав рейсом Тернопіль — Червоноград, зіткнувся з вантажівкою “рено”.

— У нас зараз п’ять пацієнтів, ще одну жінку перевели до Тернополя, — розповідає 20 січня 31-річний Тарас Сацьків, завідувач приймального відділення Бродівської райлікарні. — Три людини загинули на місці, водія автобуса привезли в агонії, він помер. Ще одна жінка померла в реанімації.

У палаті лежать четверо потерпілих. 58-річна Марія Ярощук поправляє ковдру. У неї забій грудної клітки й рідина в легенях.

— Ще зранку відчувала щось недобре, — говорить. — Мені перед тим дуже паршивий сон снився. Ніби дочка моя замуж ішла, хоч вона вже має чоловіка. Я їй сукенку натягнула, вельон білий. Питаю, нашо вона так робить. Відповідає, хоче, щоб усі родичі до нас прийшли, зібралися разом. Я їй порадила священика не кликати, бо соромно, що другий раз жениться.

— Шофер був дуже ввічливий, — поправляє два ватні томпони в носі Анна Василишин, 51 рік. Її обличчя в синцях. Вона їхала із селища Підкамінь у Червоноград. — Питав у людей, скільки має здачі давати, бо тарифу не знав. Зізнався, що їде тим маршрутом перший раз.

Казав, їх у наказаніє на той рейс відправляють, бо дорога до Червонограда дуже погана. Тому пильнував дуже, ні з ким не розмовляв. Я сиділа спиною за ним. Поряд стояла Наталка, вона касіршою в Підкамені на автостанції працювала. Підказувала шоферу, скільки тре здачі. Отямилася я вже на дорозі. Автобус лежав на боці. Недалеко біля нього — Наталка. Вилетіла через лобове скло і забилася насмерть, її здуло. Поряд чоловік корчився, молодий, із дітьми їхав. Він намагався на ноги встати, а його викручувало, кидало в різні боки. Недалеко ще один труп лежав. По трасі яблука валялися, кульки, сумки розшарпані. Люди на дорозі зупинялися, помагали нам. Чоловік із жінкою білим бусом до лікарні возили.

45-річна Галина лежить біля протилежної стіни. Обличчя сильно порізане склом, запухле, замазане зеленкою. Русяве волосся в кількох місцях вистрижене — накладені шви.

— В очах усе сіро було, — повертається на бік, ховає обличчя. — Якийсь хлопець сказав, щоб я не вставала, бо вся у крові. “Швидкі” приїжджати почали. Тільки тоді зрозуміла, шо то аварія. ПАЗік був людьми забитий. Але той автобус для перевезення людей зовсім не пристосований. Посеред дороги я змерзла страшенно. Встала з місця і переминалася з ноги на ногу, намагалася трохи зігрітися. Виглядала у вікно, чи то вже Броди, бо мала там вийти. Аварія сталася за якусь секунду.

На перехресті доріг, де трапилося ДТП, вздовж узбіччя валяються порвані сумки й пакети. Слідів крові й битого скла немає. За 50 м розташована бензоколонка і відпочинковий комплекс. Працівник заправки 29-річний Василь заправляє чорний “мерседес”.

— Шарахнуло добряче, — вставляє пістолет у бак. — Ми зразу туди побігли, “скору” визвали. Ніколи в житті нічого подібного не видів. Люди валялися, де попало. Кимось кидало, хтось повз. Кровіщи всюди німєряно. Ми людей з автобуса витягували. Вони там всі як неживі лежали, тільки хрипіли дико і страшно. “Скора” і міліція за кілька хвилин прибули. Лікарі самі в шоці були від побаченого. Там з повороту дуже кут огляду для водія обмежений. Тому коли гонять, гальманути не встигають. Хто тут їздить, то знає, що треба бути обережним.

Водій автобуса, за попередніми даними, порушив правила дорожнього руху. Виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не поступився вантажівці.

Павло ПАЛАМАРЧУК,  Gazeta.ua