Хвилина мовчання на честь Василя ПАСЛАВСЬКОГО

Василь був майстром на всі руки – електрик, швець, виробник пам’ятників. Його золоті руки та добре серце знали не лише в Тернополі, а й у селі Домаморич, де він завжди допомагав тещі по господарству.

Своє 51-річчя зустрів на фронті, куди пішов добровольцем. “Не буду сидіти вдома і дивитись новини”, – сказав тоді Василь рідним. За три дні вже був у строю.

Друзі пам’ятають його усміхненим і привітним. В юності малював комікси на полях зошитів, захоплювався пригодницькою літературою та грав на електрогітарі. Завжди уникав конфліктів і цінував справедливість.

Василь загинув 14 травня 2022 року в боях за село Рідне на Харківщині. В останню путь його проводжали жителі всіх довколишніх сіл – колона прощання розтягнулася на цілу вулицю.

За мужність і відвагу удостоєний звання “Почесний громадянин міста Тернополя”. У скорботі залишились мама Галина Адамівна, дружина Олександра, донька Софія та син Владислав.