Декілька слів про хорошого директора на Тернопільщині
У такій професії, як учитель, немає минулого часу. Його покликання – школа. Василь Йосипович Гліган і сьогодні поспішає в її стіни, в рідний колектив, у клас. У селі Шкроботівка Шумського району, яке стало йому рідним, зустрів своє щедре на людську повагу 60-річчя, 30 років з яких – на посаді директора Шкроботівської загальноосвітньої школи. Приймаючи вітання від колег, односельців, батьків та учнів, радів і дивувався, з якими гарними і талановитими людьми у далекому 1985-му звела його доля. А це ж уже діти та внуки його перших вихованців дарували квіти, дотепні вірші та особливі слова подяки, які, що не кажіть, а треба заслужити.
Василь Гліган, розповідають його колеги по роботі, таки заслужив. За цих 30 років і Шкроботівська школа, яку застав маленькою та скромною, виросла і в ширину, і ще на один поверх догори та сяє євровікнами. І дитячий садок, який одними з перших на Шумщині облаштували під одним дахом зі школою, щодня розцвітає 25 усмішками маленьких односельців. І молодий сад, який дружно усім колективом посадили біля школи. І щедрий, багатий сад його життя – дружина Галина Володимирівна, також педагог, сини Ігор, Ярослав та Володя – їхня з дружиною особлива гордість, найкращі в світі невістки і п’ятеро внучат. Ще й 15 вуликів пасіки доглядає, жартуючи, що це буде внукам придане…
Ювілей, кажуть, – час підсумків і спогадів. Ось і він, Василь Йосипович, досягнув цієї вершини, з якої власна юність виглядає і вже далекою, і ще близькою, бо не зогледівся за турботами, як минули роки. Наприкінці 70-х після закінчення середньої школи здібний до навчання Василь Гліган, родом із Заліщанщини, вступив на фізмат Тернопільського педінституту. Мріяв бути вчителем. Припала йому до душі дівчина Галя зі Шкроботівки на Шумщині, також студентка фізмату. Одружившись, жили молодята у Галиних батьків і на роботу влаштувалися поруч. У 1985 році Василь Йосипович отримав направлення у школу сусіднього села Садки, а невдовзі ініціативного, з хорошими організаторськими здібностями вчителя призначили директором школи у Шкроботівці. Так і дотепер педколективи дружать – шкроботівський і садківський. Символічним є ще один факт: школу у Шкроботівці ще у 1920 році відкрив Степан Іванович Турик. Це дід вчительки початкових класів Галини Володимирівни Гліган – дружини Василя Йосиповича.
«По дорозі» до свого 60-річчя ювіляр вирішив завершити директорську кар’єру. Передав справи молодому директору Ользі Миколаївні Горбняк, яку педагогічний колектив НВК прийняв з повагою. А улюблений для кількох поколінь шкроботівчан директор Василь Гліган залишається працювати у рідній школі вчителем фізики і математики. Адже у такій професії, як учитель, нема минулого часу.
Ольга ЗАДОРОЖНА
Газета “Сільський господар плюс”
Коментарі вимкнені.