Історія кохання у вихорі танцю тернополян Лариси і Тимофія Шевіли

Завдяки любові до танців Лариса і Тимофій Шевіли створили не лише творчий дует, а й сім’ю.
Лариса Шевіла народилася 7 січня 1972 року у Тернополі. Протягом 1979 – 1989 років була вихованкою театру танцю «Посмішка». У 2015 році закінчила Київський державний інститут культури. Від 2015 року і дотепер є керівником славнозвісного зразкового театру танцю «Посмішка» ТЦТДіЮ.
Закохавшись у Ларису, Тимофій залишив рідний Терасполь, вивчив українську мову і подолав чимало інших перешкод. Проте жодного разу не пожалкував про свій вибір. Адже вони з Ларисою кохають один одного і розуміють з півслова.
Лариса з першого класу навчалася хореографії у театрі танцю «Посмішка», що діяв тоді в Тернополі при Палаці піонерів. Її творчим наставником стала легендарна постать в хореографії Тернопільщини – Тетяна Щуцька. Лариса була учасницею посмішки 10 років. З 2006 року – репетитор-педагог, а тепер – керівник відомого на Тернопільщині Народного театру танцю «Посмішка» Тернопільського міського Центру творчості дітей та юнацтва.
Тимофій Шевіла народився народився 6 лютий 1969 року у Душамбе (Таджинистан). Тепер – хореограф танцювального колективу «Шанс» при Палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса.
Тимофій також ще першокласником почав відвідувати гурток народного танцю, а потім захопився бальною хореографією. Його наставниками стали Наталія та Віктор Решетнікові у Молдові.
Закінчивши школу у різних куточках колишнього Радянського Союзу вони поставили перед собою одинакові цілі стати хореографами. Так вони стали студентами Київського державного інституту культури, де і познайомилися. Далі на канікулах була поїздка у складі одного шоу-балету у Польшу, далі у Швейцарію, Туреччину. З часом танцювальний дует переріс у закохану пару. Після закінчення інституту вони побралися. А потім подружжя оселилося у рідному для Лариси Тернополі.
Девіз їхньої роботи – «Мати любов до танцю, бути позитивно налаштованими, ставити перед собою мету і неухильно йти до неї, а ще братися за будь-яку роботу, використовуючи усі шанс.»
Лариса «Танець – це все наше життя. Хтось шукає через нього сенс буття, а хтось шукає в ньому себе, хтось проживає у танці ціле життя, а хтось живе танцем». «Танець – це любов у стократ помножена на працю».
Обидва сини Лариси та Темофія, Назар та Данило теж вирішили продовжити танцювальну династію хореографів навчаючись в Теребовлянському вищому училищі культури.

Підготувала Ліна Горбунова