“Найстрашніший москаль” виграв у тернопільському марафоні

Переможець супермарафону у Тернополі, 57-річний учасник із Санкт-Петербургу Геннадій Логвиненко народився у Росії. Він розповідає, що часто буває в Україні. Цього разу був у Києві на протестах на підтримку Юлії Тимошенко і прочитав в інтернеті про марафон у Тернополі. Та ще й на честь пам’яті українських героїв.
– Де б не мешкав українець, – розповідає українською мовою з акцентом Геннадій Логвиненко. – Він залишається українцем. Мені дуже подобається, що пробіг – це у першу чергу на пам’ять наших українських героїв. Дуже радий, що у забігу прийняв участь представник як і Сходу, так і української діаспори у моїй особі.
Щодо забігу, то росіянин Геннадій впевнений, що він екстремальний. Адже звичайну дистанцію у 100 км він долає у середньому за 10 год. А от на Тернопіллі він витратив на це часу аж 13 год. 14 хв. Проте сил він не жалів, бо пробіг був на честь усіх, хто загинув за Україну.
«Якщо мій дід Михайло мав вину перед Україною, та й він так думав, то я мушу її викупити, – розпочинає розповідати про свою сім’ю пан Геннадій. – Адже мій дід був спочатку головним інженером на шахті, а потім і начальником. Був він ставником Миколи Скрипника».
Геннадій Логвиненко погоджується, що його дід був комуніст, але українським комуністом. Щодо батьків, то розповідає санкт-петербуржець, що вони навчалися у Москві. Там же він й народився – у центрі Москви.
«Так що за місцем народження я найстрашніший москаль, – підсумовує Геннадій Логвиненко. – А душа у мене все одно українська».

Мар’яна Зварич, Погляд

-1 thoughts on ““Найстрашніший москаль” виграв у тернопільському марафоні

  • 16:42 | 30.05.2012 о 16:42
    Permalink

    Найстрашніший?? Ви що??? Взагалі там ахірєлі? а це, що за фігня: санки-петербуржець. Да отстой…

    • 17:57 | 30.05.2012 о 17:57
      Permalink

      Дякуємо за коментар=) справді була помилка, яку виправив на автоматичному режимі комп’ютер. А щодо пана Геннадія, то він про себе сказав,що “він найстрашніший москаль”. Але у тексті основний акцент зроблений на те, що у нього душа “всеодно українська!”. Повірте, що тут немає і натяку на образи. Мені особисто пан Геннадій дуже і дуже сподобався, тому я із задоволенням писала про нього=)

Коментарі вимкнені.