Аналіз Кременецької районної ради нового скликання

10 грудня почала свою роботу Кременецька районна рада, нового, 8 скликання. Аналітики Центру суспільних досліджень «ПОЛІС» проаналізували новий депутатський корпус за гендерними, віковими, соціальними характеристиками, партійністю та скільком із них вдалось переобратись знову.Таке дослідження було здійснене на основі даних сайту Центральної виборчої комісії та Кременецької районної ради

Нагадаємо, що за результатами виборів депутатів Кременецької районної ради, які відбулись 25 жовтня 2020 року було обрано 8 депутатів від місцевої організації партії «Європейська солідарність», 7 депутатів від місцевого осередку партії «Слуга народу» , по 5 депутатів обрано від організацій партій «Батьківщина», «Свобода», «За майбутнє» і «Добрий самарянин», 4 депутати – від партії «Радикальна партія Олега Ляшка» та 3 депутати від місцевого осередку партії «Голос». Всього було обрано 42 депутати Кременецької райради від 8 місцевих організацій партій.

Отже, щодо гендерного балансу, то серед загального кількісного складу депутатів Кременецької районної ради – 29 депутатів-чоловіків (це близько 69 %) та 13 жінок (31%). Найбільше депутатів-чоловіків серед депутатів від «Європейської солідарності» (6 депутатів із загалом 8-ми обраних від цієї політсили), найменше – лише 2 депутати – серед депутатів від місцевого осередку партії «Голос» із загалом 3 обраних від цієї партії. У відсотковому відношенні до загальної кількості депутатів майбутніх депутатських фракцій/груп – чоловіків найбільше серед депутатів від партії «Добрий самарянин », де серед 5 обраних депутатів від цієї партії – четверо депутатів – чоловіки, що становить 80 %.

Щодо жінок-депутаток, то їх найбільше (по 2 депутатки) серед депутатів від партій «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Батьківщина», «Свобода» та «За майбутнє», а найменше – лише по одній жінці-депутатці – серед депутатів від партій «Добрий самарянин», «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Голос» . У відсотковому відношенні серед обраних депутатів від партій – жінок-депутаток найбільше серед депутатів від партій «Батьківщина », «За майбутнє» та «Свобода», де серед 5 депутатів від цих партій – 2 жінки, що становить 40% до загальної кількості обраних депутатів від цих партій.

Щодо розподілу депутатів за віком, то серед 42 депутатів Кременецької районної ради, «молодих» депутатів, тобто у віці 18-35 років – всього 5 депутатів, що становить 12 % від усього депутатського складу, у віці 36-50 років – 20 депутатів, що становить майже половину (48 %), а у віці 51 рік і старші – 17 депутатів, то становить 40% від усього депутатського корпусу Кременецької райради.

Тобто, згідно аналізу депутатського корпусу новообраних 3 районних рад Тернопільської області, проведеного Центром суспільних досліджень ПОЛІС, зокрема щодо вікових особливостей, Кременецьку районну раду можна назвати районною радою «середнього віку». Оскільки у Кременецькій райраді найбільше депутатів у віці 36-50 років – 20 депутатів, тобто майже половина, що становить 48%,

Майбутньої депутатської фракції чи групи в Кременецькій райраді, яку можна було б назвати «молодою», нажаль, неможливо визначити, оскільки найбільша кількість депутатів у віці 18-35 років у всіх депутатських фракціях чи групах становить лише 1 депутат. А серед депутатів, обраних від місцевих осередків партій «Батьківщина», «За майбутнє» та «Радикальна партія Олега Ляшка» немає жодного обраного депутата у віці 18-35-ти років.

«Найстаршою» майбутньою депутатською фракцією можна беззаперечно назвати фракцію партії «За майбутнє», де серед 5 обраних депутатів від цієї партії – всі 5 депутатів у віці 51 рік і старші.

А майбутньою депутатською фракцією, де найбільше депутатів у віці 36-50 років буде фракція партії «Європейська солідарність», де серед 8 обраних депутатів – у відповідному віковому діапазоні перебувають 6 депутатів, що становить 75 % до загальної кількості обраних депутатів від цієї політсили.

Доречі жодного депутата у віці 18-35 та 36-50 років немає у майбутній фракції «За майбутнє» в Кременецькій райраді.

Однак найбільш збалансованою по віку у Кременецькій райраді буде майбутня депутатська фракція чи група партії «Голос», де серед 3 обраних депутатів від цієї партії – по одному депутату у відповідних трьох вікових групах.

Як зазначив директор Центру суспільних досліджень “ПОЛІС” Ігор Процик: “Наймолодшим депутатом Кременецької районної ради є Григорій Мельничук, обраний від місцевої організації партії «Слуга народу», якому всього 20 років, а найстаршим депутатом Кременецької райради є Микола Катеринюк, обраний від партії «Добрий самарянин», якому 64 років. Доречі Григорій Мельничук є наймолодшим депутатом серед депутатів районних рад Тернопільської області, тобто Тернопільської, Чортківської та відповідно Кременецької райрад.”

Щодо соціального статусу новообраних депутатів Кременецької районної ради, тобто місця роботи чи заняття, то зокрема керівниками чи працівниками бюджетних (державних чи комунальних) установ, або які є державними службовцями чи працівниками органів місцевого самоврядування – таких є 26 депутатів, що становить майже дві третини від усього депутатського складу (62%).

Депутатів, які працюють в приватному секторі, тобто займаються бізнесом, є працівниками або керівниками ТОВ, приватних підприємств чи є фізичними особами-підприємцями, то таких є 11 депутатів, що становить 26%, тобто четверту частину депутатського складу Кременецької райради.

Серед депутатів відповідної райради є 3 депутати,які є пенсіонерами (це 7%), а також 2 депутатів, які згідно відомостей на сайті ЦВК, тимчасово не працюють, що становить близько 5 % від усього депутатського корпусу Кременецької райради.

Щодо даних про здобуту освіту депутатів, то серед 42 депутатів Кременецької районної ради, згідно відомостей, вказаних на сайті ЦВК, у 38 депутатів є здобута вища освіта, у 2 депутатів (Лисиця Андрій та Дубінецька Марія) є здобута професійно-технічна освіта, по 1 депутату мають здобуту середню спеціальну освіту (Пшевлоцький Роман) та загальну середню освіту (Мельничук Григорій).

Щодо партійної приналежності депутатів, то серед 42 обраних депутатів Кременецької районної ради – 14 депутатів є членами партій, по виборчих списках місцевих організацій яких вони були обрані, що становить близько 33%, а безпартійними є відповідно 28 депутатів, що становить 67%. Зокрема, серед 5 депутатів Кременецької райради, обраних від місцевої організації партії «Батьківщина» – 4 депутатів є членами цієї партії.

Натомість у майбутніх депутатських фракціях/групах партій «Слуга народу», «За майбутнє» та «Голос», згідно відомостей із сайту ЦВК, всі обрані депутати є безпартійними. Також серед 4 обраних депутатів Кременецької районної ради від місцевого осередку партії «Радикальна партія Олега Ляшка» є лише 1 депутат, який є членом даної партії.

А ось майбутню депутатську фракцію партії «Європейська солідарність» можна назвати збалансованою щодо партійної приналежності обраних депутатів, оскільки серед 8 обраних депутатів – рівно порівну (по 4 депутати) є членами вищезазначеної партії та безпартійними.

Також варто зазначити, що згідно дослідження Центру суспільних досліджень “ПОЛІС” серед 42 депутатів новообраної Кременецької районної ради 8 скликання, лише 5 депутатів були попереднього, 7 скликання даної райради. Зокрема, вдалось переобратись 3 депутатам від партії «Європейська солідарність» та по 1 депутату від «Батьківщини» та «Свободи». Також серед новообраних депутатів є депутати попередніх скликань інших районних та загалом місцевих рад Тернопільської області.

Директор Центру суспільних досліджень «ПОЛІС» Ігор Процик зазначає:“Згідно проведеного аналізу нового депутатського корпусу Кременецької районної ради, серед 42 обраних депутатів, лише 10 депутатів були обрані у територіальних виборчих округах по відповідних територіальних партійних списках, тобто будуть представляти конкретних виборців своїх округів, що становить 24 % від усього депутатського складу Кременецької райради. А відповідно 32 депутати були обрані по єдиних виборчих списках партій у єдиному багатомандатному виборчому окрузі, що становить 76 %. Зокрема депутати, обрані від місцевих осередків партій «Батьківщина» та «Голос» – всі обрані по єдиному багатомандатному виборчому окрузі, тобто по єдиних виборчих списках. У інших партій це показник становить від 60 до 80%. Практично із 6 утворених територіальних виборчих округів з виборів депутатів Кременецької райради лише обраними є депутати від 3 виборчих округів. Тобто виборці інших 3 виборчих округів практично залишились без своїх обраних представників у депутатському корпусі Кременецької райради, які мали б представляти їх інтереси ”

“З цього можна зробити висновок, що на рівні виборів депутатів Кременецької райради застосована вперше пропорційна виборча система за відкритими виборчими списками місцевих організацій партій на місцевих виборах, практично не спрацювала в порівнянні із результатами виборів до, зокрема, Тернопільської обласної, міської рад чи навіть інших двох районних рад Тернопільської області, де більшу кількість депутатів було обрано у територіальних виборчих округах, а інколи навіть більше половини депутатів.

Цьому явищу, на нашу думку, є декілька причин та пояснень. Зокрема, по-перше, це те, що більшість виборців під час голосування за депутатів Кременецької районної ради обирали лише партію у виборчих бюлетенях, не підтримуючи конкретних кандидатів від цих партій, через, можливо, незначну кількість добре впізнаваних та знайомих кандидатів для виборців і яких саме виборці готові були б підтримати своїм голосом у бюлетені. По-друге, недостатня кількість часу та можливостей для роз’яснення виборцям переваг нової виборчої системи та особливостей заповнення бюлетенів, як зі сторони окремих кандидатів в депутати так і інших організацій, де у більшості випадків з 4 отриманих виборчих бюлетенів на цих місцевих виборах – 3 бюлетені – були нового взірця для виборця і це фактично перетворило передбачену пропорційну виборчу систему із «відкритими» списками на виборчу систему із «закритими» партійними списками кандидатів в депутати. Тобто відносно велика кількість бюлетенів нового зразка із великою кількістю кандидатів в них для виборців, неможливість проведення належних інформаційно-просвітницьких заходів щодо їх заповнення та, як очікуваний результат – реальної можливості вибору конкретного кандидата у бюлетені не виконало своєї функції. Ще однією причиною цього можна назвати нерозуміння повноважень районної ради виборцем в умовах реформи децентралізації. Тому всі ці причини в результаті призвели до того, що та виборча система, яка була закладена в новому Виборчому кодексі практично не спрацювала на рівні виборів Кременецької райради.

І як показали результати виборів в даному випадку – «визначальними» були сформовані на партійних конференціях єдині виборчі списки із визначеною послідовністю кандидатів в них, де впливу на обрання конкретного кандидата звичайний виборець, своїм голосуванням, не мав. ” – додав Ігор Процик, директор Центру суспільних досліджень “ПОЛІС”

Також варто нагадати, що у Кременецькій районній раді попереднього 7 скликання (2015-2020рр.) було 34 депутати, які були обрані від 5 місцевих осередків політичних партій. А у Кременецькій райраді, нового, 8 скликання обрано 42 депутати від 8 місцевих організацій політичних партій. Лише 4 місцеві осередки партій зуміли зберегти своє представництво в Кременецькій райраді, а саме «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Свобода» та «Радикальна партія Олега Ляшка».