Чи готові мешканці Тернопільщини до війни: дослідження соціологів і психологів

Більшість українців вважають, що події розвиваються у несприятливому для України напрямку. За результатами репрезентативного опитування українців, 48% вважають, що накопичення російських військ на кордонах з Україною – є загрозою вторгнення.

Про це повідомив заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Андрій Грушецький. За його словами, опитування проводив цей інститут. Дані також свідчать, що 39,1% респондентів не вбачають загрози нападу російських військ на Україну.

“Ще 12,8% опитаних не дали відповіді на це питання. У телефонному режимі ми опитали 1200 респондентів. Багато хто не вірить, що Росія може наважитися на наступ, багато людей сприймають це як чергову провокацію. А деякі люди не переймаються політичним аспектами”, –  розповів Андрій Грушецький.

Жителі центральної і східної України більше турбуються через можливе вторгнення Росії

Доктор психологічних наук, член Соціологічної асоціації України Андрій Гірняк каже, що різні соціологічні компанії продемонстрували майже однакові результати. А це свідчить про надійність досліджень. За його словами, в цілому, 68,5 % опитаних вважають, що події розвиваються у несприятливому для України напрямку.

“Цікаво те, що за логікою, західна Україна мала би найменше турбуватися, оскільки вона територіально найбільш віддалена. Мали би більше турбуватися жителі сходу і півдня. Але бачимо, що ситуація кардинально протилежна. Серед опитаних 55% людей, які живуть у центральному регіоні, вважають, що є загроза повномасштабного вторгнення. Із західного регіону таких людей – 51,6 %. А жителі південної і східної частини України – переважно спокійні, хоча живуть ближче”.

Андрій Гірняк каже, що різниця у сприйнятті військової загрози жителями різних регіонів існує через прихильність до різних політичних сил.

“Якщо для західної України вторгнення – це крах конструкції світосприйняття, то на сході і півдні більше діє лояльність до ідей “руського міра”, адже в них є мовна і культурна спорідненість. Тому частина громадян України вважає, що коли прийдуть російські війська, то вони не будуть вбивати, а захоплюватимуть території. Більшість цих людей жили в Радянському Союзі і, відповідно, для них це не є крахом світоглядних чи ідейних аспектів. Це одна причина. Інша – це те, що людина не може тривалий час бути в стані напруги і вона стає менш чутливою до загрози“.

Ставлення до інформації залежить від джерела її поширення

Андрій Гірняк розповів, що громадська організація “Інтелектуальний штаб громадянського суспільства” провела дослідження того, яким джерелам інформації довіряють люди.

“За соціологічним дослідженням на Тернопільщині найбільше люди довіряють журналістам, церкві, громадським організаціям, волонтерам і армії. Не довіряють – судам, прокуратурі, Верховній Раді. Посередня довіра – до президента і поліції. Окрім того, люди довіряють місцевій владі, менше регіональній, і ще менше – центральній. Довіра завжди йде поруч з тим, хто доносить цю інформацію. Якщо інформацію вкласти в уста політика і волонтера, то довіра до однієї і тієї ж інформації буде абсолютно різна”.

Найбільше люди бояться невідомості

За словами Андрія Гірняка, людина часто бере до уваги будь-яку інформацію через страх невідомості.

“Невідомість має здатність заповнюватися міфічною і стереотипною інформацією, адже свідомість не терпить пустоти. Це і змушує людину брати будь-яку інформацію, не перевіряючи її. Тривожність дорівнює невпевненості помноженій на безсилля. Тобто, коли я не можу щось змінити, то я можу змінити ставлення до цього. Людина мала би прийняти ситуацію, якою б вона не була, навіть якщо ця інформація – травмуюча, жахлива”.

Треба прийняти будь-яку ситуацію і керуватися принципом реальності

“Якщо людина впадає у паніку і покладається на психологічні механізми захисту, тобто керується своєю суб’єктивною реальністю, то вона перестає бути ефективною. Це схоже до поведінки людей з алкоголізмом чи наркоманією, які ховаються від реальності. Не потрібно готувати себе до гірших сценаріїв. Якщо ми будемо постійно перебувати у стані стресу, через механізми психосоматики ми будемо руйнувати самі себе. Буде понижуватися імунітет, погіршуватися сон, неврози, психічні напруження. Тривалий стрес може провокувати соматичні захворювання. Тому, краще бути більш оптимістичними, але не впадати в ілюзії”.

Андрій Гірняк каже, що коли людину витягують із зони комфорту – вона не може раціонально діяти, вона діє стереотипно.

“Дуже важко гасити емоції, бо вони завжди сильніші, ніж раціоналізм. Тобто, ми спочатку відчуваємо якусь емоцію, а потім її пояснюємо для себе”.

Джерело: Суспільне