Депутати-свободівці міськради Навроцький, Турський і Сороколіт відвідали зону АТО (фото)

Побачити та відчути “атмосферу” першої лінії оборони, де за кілька сотень метрів ховаються ворожі снайпери довелось депутатам міської ради Тернополя Івану Сороколіту, Ігорю Турському та Роману Навроцькому протягом тижневої поїздки на Схід.

Депутати побували у м.Слов’янськ, м.Артемівськ, м.Лисичанськ, м.Авдіївка, поблизу Донецького аеропорту (с.Водяне, с.Первомайське), села Нижнє й Кримське, м.Новоайдар та інших містах та селах зони АТО. Про це написав у своєму блозі на «Форумі Файного Міста» Іван Сороколіт.

– Планували поїздку давно. Вирішили публічно не анонсувати і не афішувати до її завершення. Проїхали немалу відстань і побували в багатьох місцях поряд “лінії розмежування”. Незвично було проїжджати попри вказівники сіл та містечок, котрі регулярно звучать у інформаційних зведеннях штабу АТО. Везли збірний вантаж-допомогу у різні місця призначення: цибуля, цукор, мука, гречка, кава, чай, вареники, солодощі та інші харчі, одноразовий й керамічний посуд, зимові шкарпетки, термобілизну, елементи військової амуніції, військові канцелярське приладдя, модульна пічка-«буржуйка» та інше. У Лисичанську, в рамках вже раніше налагодженої співпраці Ігоря Турського, мали зустрічі у школі з дуже позитивними та ще й щиро проукраїнськими школярами й вчителями (вчителька української мови пані Віра – це справжня героїня!). Після спілкування з ними з’являється велика надія побудови й там України не лише юридично, але і духовно,- написав Іван Сороколіт.

За словами депутата, бути патріотом та націоналістом в Тернополі – це одне, а ось відкрито заявляти про свої проукраїнські погляди там – це зовсім інше і потребує неабиякого внутрішнього стержня, сміливості.

– У села Нижнє й Кримське, які знаходяться в так званій “нейтральній зоні” доставили благодійну допомогу, зібрану тернопільськими учнями й вчителями (особлива подяка директорці школи №19 Ганні Яремі). У селі Водяне, що поблизу Донецького аеропорту, провідали вояків-свободівців з “Карпатської січі” (бачились з Мар’яном Козбуром, Володимиром Стаюрою, Марією Чашкою, Русланом Беньком), котрим передали замовлену ними та зібрану Романом Навроцьким допомогу. Побачили та відчули “атмосферу” першої лінії оборони… де десь попереду за кілька сотень метрів ховаються ворожі снайпери. Коли переміщаючись по окопах й бліндажах, справжні солдати радять швидко рухатись та пригинатись,- написав Сороколіт.

Повністю пустий широченний автобан на Донецьк, на котрому починають проростати бур’яни, за словами Івана Сороколіта, подекуди навіть створюється моторошне відчуття апокаліпсису…

– Посеред поля між Новоайдаром і Щастям провідали вояку і багаторічного товариша Івана Трофімука, умови служби котрого, м’яко кажучи, непрості. Перебування близько півроку на безлюдному побудованому в полі ВОПі (військовий опорний пункт), як на мене, дуже складно як фізично, так і морально. Вражень багато. Враження різні. По кожному пункту перебування найближчим часом плануємо детальніше розповісти та поділитись враженнями,- резюмував Сороколіт.