Грандіозним пшиком завершилась сенсаційна заява Арсена Авакова про затримання викрадачів Ігоря Луценка

Грандіозним пшиком завершилась сенсаційна заява виконуючого обов’язки міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова про те, що 26 лютого міліція затримала викрадачів Ігоря Луценка та вбивць Юрія Вербицького. Відомий харківський бізнесмен, який ще в 2008 році посів 67-е місце в списку ста найбагатших громадян України, очевидно, досі не зрозумів, куди він потрапив і чим має займатись. Тому Аваков спочатку написав про затримання злочинців у Фейсбуці, потім виступив з відповідною заявою на прес-конференції, і лише по тому йому спало на думку показати підозрюваного самому Ігорю Луценку. У ході впізнання Ігор заявив, що дуже добре пам’ятає викрадачів, але цю людину бачить уперше.

 Більш того, як вже повідомляло Інтернет-видання «ОРД», особи викрадачів відомі, їх Ігорю вдалось опізнати по фотографіях. Це – співробітники спецпідрозділу міліції «Беркут».

 Але слідство, куратором якого є широкознаний Василь Федорович Паскал, категорично не сприймає навіть самої думки про те, що співробітники «Беркуту» можуть викрадати чи, тим більше, катувати людей. У зв’язку з цим Ігор Луценко після того, як йому показали затриманого (за словами Авакова, затриманий – майстер спорту, який не має жодного відношення до міліції), подав клопотання про проведення такої непересічної слідчої дії, як впізнання по фотографіях з особових справ співробітників «Беркуту».

 Наводимо клопотання Ігоря:

  Старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України

ТОКАРЮ О.В.

 потерпілого ЛУЦЕНКА Ігоря Вікторовича

 К Л О П О Т А Н Н Я

про проведення слідчих дій

 Печерським РУ ГУМВС України в м.Києві розслідується кримінальне провадження №1110100000089, порушене за фактом викрадення невідомими особами мене та Юрія Вербицького з приміщення Жовтневої лікарні в м.Києві 20 січня 2014 року.

 Як я раніше повідомляв, викрадачі вивезли нас до лісосмуги, де катували впродовж кількох годин. Слідством встановлено, що викрадення мене та Юрія Вербицького було здійснено організованою групою осіб із залученням кількох (не менше п’яти) автомобілів, при цьому всі учасники групи діяли за сценарієм з чітким розподілом ролей та очікували нас біля Жовтневої лікарні, будучи заздалегідь проінформовані про наше прибуття.

До сьогоднішнього дня особи зловмисників слідством не встановлені. У той же час засоби масової інформації повідомляють про численні випадки викрадення й катування людей у м.Києві, які здійснюються в аналогічний спосіб особами, що мають форму одягу спеціального підрозділу міліції «Беркут». Так, наприклад, 20 січня 2014 року в м.Києві на вул. Хрещатик невідомі особи, один з яких був одягнутий у форму одягу співробітника підрозділу «Беркут», викрали 19-річного Кирила Бунтова й 30-річного Сергія Сікорського. Молодих людей вивезли в ліс і, роздягнутих, катували з особливим садизмом, відбиваючи гумовими палицями п’яти й м’язи гомілки. Після чого викрадачі кинули свої жертви в лісі помирати й лише чудом хлопцям вдалось вижити.

При цьому Головне управління МВС України в Київській області відмовилось розслідувати цю подію, оскільки, за офіційним твердженням речника ГУ МВС України в Київській області, «правоохранители если и задерживают, то официально, имея веские причины — например, открытое уголовное производство. А хватать людей, вывозить в автобусах в лес и бить — это совершенно негуманно».

 Також невідомими особами 22 січня 2014 року був викрадений громадський діяч Дмитро Булатов, якого зловмисники викрали та після 8 днів катування випустили в тій же самій місцевості, що й нас з Юрієм Вербицьким. За повідомленням Інтернет-видання «ОРД» вибір викрадачами цієї місцини пояснюється тим, що поруч знаходяться училище МВС та санаторій МВС, де був розташований підрозділ міліції «Беркут». У цьому ж районі знаходяться тренувальна база МВС і кілька закинутих санаторіїв, де нас, ймовірно, і утримували.

 Припущення про те, що викраденням і катуванням людей займаються співробітники міліції, підтверджується обставинами викрадення: про те, що я разом з Ю.Вербицьким направляюсь до Жовтневої лікарні можна було довідатись виключно шляхом зняття інформації з мого мобільного телефону, а відслідкувати моє пересування – виключно шляхом проведення негласних оперативно-розшукових заходів, зокрема, встановлюючи місцезнаходження мого мобільного телефону відносно базових станції мобільного зв’язку. Здійснювати подібні оперативно-розшукові заходи в Україні має технічну можливість лише Служба безпеки України, яка, ймовірно, і постачала викрадачам інформацію щодо мого місцеперебування.

 З огляду на це я переглянув публікації в ЗМІ, що містили фотографії співробітників підрозділу «Беркут» під час придушення акцій протесту в Києві, і опізнав на одній з фотографій людину, яка зовнішньо схожа на ту, що брала участь у викраденні нас з Юрієм Вербицьким та безпосередньо катувала нас у лісі.

 З огляду на викладене, –

 п р о ш у :

 Здійснити виїмку особових справ усіх співробітників підрозділу міліції «Беркут», що несли службу на території м.Києва в період з 30 листопада 2013 року по 21 січня 2014 року, і провести за моєю участю впізнання особи по фотографії.

1. Здійснити виїмку в Службі безпеки України оперативно-розшукової справи, заведеної щодо мене, з метою встановити, кому саме надавалась інформація, отримана в результаті прослуховування мого мобільного телефону.

 ЛУЦЕНКО І.В.

26 лютого 2014 року

 Редакція «ОРД» з великим задоволенням розповість про реакцію Авакова та його підлеглих на це клопотання. Ми не сумніваємось, що в задоволенні буде відмовлено, але нам цікаво, як Аваков і Ко мотивуватимуть свою відмову.

 До речі, того ж дня, 26 лютого, народний депутат України Андрій Сенченко відвідав базу найлютішого підрозділу «Беркуту», спогади про жорстокість якого досі примушує здригатись багатьох киян – у м.Сімферополь. Він запевнив цих садистів, що нова влада не буде їх карати, оскільки «виноватых в бойне нет. Виноват Янукович, Захарченко и их окружение».

Володимир БОЙКО,«ОРД»