Хто з місцевих чиновників заслужив від тернополян «титул» вандала

Тернопільський палац культури «Березіль» в цьому році відзначає свій сорокарічний ювілей (7 листопада 1977 р. відбулося урочисте відкриття палацу). Чи могли подумати тернополяни, що в ювілейний рік влада підготує найбільшому культурному центру міста «подарунок» у вигляді сусідства із скандальною забудовою. Але нестримні бажання чиновників міської ради та горе-підприємців до всеосяжного «дерибану» не милують і українську культуру, – про це йдеться на сторінці ДемАльянс Тернопіль  у мережі Фейсбук.

Одну з центральних ролей в забудові земельних ділянок культури, котрих так не вистачає місту, виконує той, хто б мав перший захищати місто від таких будівельних оборудок, а саме, головний архітектор міста п. Бесага В.Й. Хоча йому більше підійшов би «титул» тернопільського вандала, зважаючи на те, як він направо і наліво нищить наше місто, його парки, сквери, бульвари, пам’ятки архітектури. Своїми діями він постійно доказує громаді, що жоден Генплан чи інша містобудівна документація, яку схвалила громада та затвердили депутати його не зупинить. Адже у цьому його підтримує та оберігає від рішень депутатів сам мер.

У випадку із «Березолем», п. Бесага, в черговий раз, зловживаючи своїм службовим становищем, надав завідомо неправдиву інформацію про відповідність намірів зоні будівництва і, на її основі, видав незаконні містобудівні умови на будівництво житлового будинку на території Палацу культури. Зауважимо, на території, зона якої не передбачає жодного житлового будівництва, а зарезервована громадою та депутатами тільки для великих культурно-мистецьких та спортивних комплексів, стадіонів, театрів, кінотеатрів.

Нехай не вводить тернополян в оману назва об’єкту будівництва. Хіба можна назвати об’єкт, який пробують проти волі громади звести біля «Березілю», культурно-мистецький центр, якщо цей центр займає тільки 1/14 частину житлового будинку.

Проголосувавши на громадських слуханнях за зону Г-4 навколо «Березолю», громада досі була безпечною, адже вірила в дотримання українських законів і не припускала можливості шахрайства від місцевих чиновників. На даний момент результатом таких, м’яко кажучи, безвідповідальних дій головного міського архітектора стали протистояння та подекуди сутички громади міста та забудовника, а також сотні тисяч гривень витрачені інвестором у незаконну забудову та порушення проектантом, введеним в оману п. Бесагою, п. 9 порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів.

Виникає питання, чому людина, котра, скоріш за все, свідомо нанесла такі збитки місту, досі продовжує надавати незаконні містобудівні умови за тією ж схемою. Чому містобудівні умови досі не скасовано і не повернено земельну ділянку у попередній стан, натомість знищення майна Палацу культури продовжується.

Поглумившись над національними героями на бульварі Симона Петлюри, в соту річницю Української революції, тернопільська влада приурочила знищення української культури в сорокову річницю «Березолю».

Мабуть тернополяни уже давно мають на це відповідь – корупція яка нині стала потужною П’ятою колоною окупанта.

 

-1 thoughts on “Хто з місцевих чиновників заслужив від тернополян «титул» вандала

  • 13:51 | 28 листопада, 2017 at 13:51
    Permalink

    Як би наш “Березіль” виглядав, якби зверху сторчала 11-поверхова будівля??? Ідіоти! Спочатку на обслідування тих чиновників треба класти!

  • 22:27 | 28 листопада, 2017 at 22:27
    Permalink

    чи посадить ДемАльянс Басагу в тюрму за його оборудки з незаконними дозволами?

Comments are closed.