Нас не здивуєш

Нас не здивують не лише купи грошей чи скромна привабливість церковної буржуазії – нас не здивуєш навіть ударом твердого предмета по голові.

Ми знову їх всіх обійшли, обставили, обскакали. Ми їх зробили. Як верещить один із рекламних роликів до Євро-2012: Yes? We can make it! Ми можемо! Ми в чемпіонах. Наші недобудовані до Євро-чемпіонату стадіони вже дорожчі за їх євростадіони. Ві кен мейк іт! Це капіталісти-глобалісти урізають свої видатки, затягують пояси і з вилупленими від страху очима кажуть: світова фінансова система тріщить по швах. Криза триває, народ протестує, студенти перевертають європейські столиці. Світ більше ніколи не буде таким, яким був до. А у нас – спокій.

У нас навіть бюджет вдруге вже за рік приймають без обговорення і розгляду. У крихітній Албанії обговорюють, а в 45-мільйонній Україні не вважають навіть за потрібне. А для чого?

Ментів, прокурорів скорочують, але на мільярди збільшують їхнє фінансування. І що, здивували когось? На утримання палаців президента докинули півмільярда? Яка фігня. Наших бюджетників таким не здивуєш. Наші бюджетними ходити на вулиці не будуть і палити “лексуси” нікому не збираються. А раптом це машинки їх добрих і чесних “роботодавців”? Це хай “свідоміти” переймаються тим, що на книгодрукування вдвічі зменшили видатки на наступний рік. Це їм є час читати книжечки “на націоналістічєском нарєчіі”. Нормальні люди такій економії лише раді.

От губернатор Донеччини Анатолій Близнюк рекомендує жителям України в наступному році “ще жорсткіше підтягнути пояси”. Чого скиглити? Тихенько-помаленько і якось з Божою допомогою виживемо. А гроші підуть на добрі справи. Як гарно, що понад 11 мільярдів віднайшлися в дефіцитному бюджеті столиці для побудови найбільшого в Європі, найвищого в Європі Свято-Воскресенського кафедрального московсько-патріархального собору із туристично-просвітницьким центром, готелями, хатинкою митрополита та підземним двоповерховим паркінгом. Ми їх всіх ще здивуємо – 22 тисячі квадратних метрів, 120 метрів до неба і паркінг – ото церковця. А в часи бюджетної економії, народні депутати від Партії регіонів Олександр Єдін і Михайло Зубець пропонують звільнити від податків будівництво цього МП-чуда. Яка благодать. Це у Москві – “зігхайль” під стінами Кремля і армія з міліцією, це у Греції та Італії – газові шашки, це у Мінську озброєний ОМОН добиває ногами ворогів, а у нас – краса і спокій. Йолка величезна на Майдані у Києві, у Харкові – 300-літровий самовар і 8-метрові матрьошкі, балалайки й скоморохи. Благодать.

У нас усе окейно. У нас фінансові шви не тріщать. У декого вони навпаки непомітно розсмоктуються. Зять екс-президента Кучми Віктор Пінчук зі своєю ощадливою дружиною відсвяткували скромний день народження в альпійсько-французькому Куршавелі. І так відсвяткували, що в осад випали і журналісти, і читачі “Los Angeles Times”, “New York Post”, “The Huffington Post”, “The Daily Mail”, “The Telegraph”, “Le Dauphin? Lib?r?”. Наші газети таку щоденну дрібничку проігнорували. Ще один “дєнь варєнья”, подумаєш. На один “гепі бездей ту ю” в Пінчуків пішло 5 мільйонів євро. Тобто, понад 6 мільйонів доларів. Ну якихось там 50 000 000 гривень на приємний вечір. Півтора сотні гостей були дуже раді.

Це сімейство якось паралізувало уяву ріелторів. П’ятиповерховий будинок на вулиці Upper Phillimore Gardens напередодні кризи у 2008-му за рекордну ціну купила Олена Франчук, донька Кучми і дружина Віктора Пінчука. Рекорд за найдорожчу лондонську нерухомість свого часу встановив світовий металевий магнат Лакшмі Міттал. Якихось 134 мільйони доларів. Теж мені, здивувати захотів! От скромна доця Кучми і жона куршавелівського франта Олена виклала за хатинку 160 мільйонів доларів, тобто 1 276 800 000 гривень. Цифри стрибають перед очима? Один мільярд двісті сімдесят сім мільйонів! Абсолютний лондонський рекорд! Може Лакшмі і здивувався, а українці – ні.

Нас не здивують не лише купи грошей чи скромна привабливість церковної буржуазії – нас не здивуєш навіть ударом твердого предмета по голові. Хіба дивно дивитися, як крісла летять на голови депутатів, як кулаки гамселять пристаркуватих народних обранців? І що дивного у тому, що заступник генпрокурора Блажівський також розгледів, як голови бютівців ламали недоторканні стільці депутатів-регіоналів? Ламали головами меблі – маєте кримінальні справи. Нічого дивного. Ніхто ж не здивувався, що Пшонка-молодший роздав депутатам правильні запитання до Пшонки-старшого, а заступник “старшого” Блажівський читав з листочка усяку “блаж”, написану Пшонкою-старшим про крісла і справедливість. Рутинні будні Феміди, а у нас – свято. Наближається свято.

Ми скоро будемо колядувати і слухати з телевізорів Пугачову, їсти олів’є і дивитися “С льогкім паром”. Дивувати будемо планету тим, як у цьому бурхливому розхристаному світі, непомітно приховалася блаженно-святковапрекрасна країна з такими мирними і спокійними громадянами, яких ніхто і ніщо вже не здивує.

Роман Чайка