З допомогою суддів елітне майно громади Тернополя стає приватною власністю (документи)

Зовсім нещодавно ми оприлюднили статтю, в якій описали схему та надали докази, як комунальне підприємство «Тернопільський палац спорту» за мізерну (як для масштабів міста, що є власником КП) суму боргу було визнано банкрутом. Рішення приймав суддя Господарського суду Тернопільської області М.Є.Півторак, про що ТТ писав у статті Надал і його “бригада” в Тернополі вже забирають собі майбутнє наших дітей

Це рідний брат колишнього директора 4-го училища, якого досі судять за декількома статтями кримінального кодексу, і рідний дядько колишнього директора кінотеатру “Перемога”, якого свого часу зловили під час спроби отримати хабар.

Так от…

В розпорядженні редакції ТТ є матеріали, які вказують чи не на головну роль судді Півторака в приватизації приміщення колишнього кафе «Космос», яке належало громаді міста. Йдеться про майже 600 м.кв. в самісінькому центрі Тернополя – на вулиці Острозького, 1.

Зазначимо, що власником цього приміщення називали і екс-мера Романа Заставного, про щоТТ писав у матеріалі Хто в Тернополі отримує гроші від банку, який підозрюють у фінансуванні терористів,   однак наявні в нас документи підтверджують дещо інше.

Принаймні, судячи з цих документів, «прихватизовували» дане приміщення у 2010 році інші люди. Але у чиїй власності воно зараз – питання залишається відкритим.

Отже, саме суд визначив, хто має бути новим власником приміщення комунальної власності та яким має бути договір і ціна придбання. І зроблено це було в останні пів року перед виборами міського голови 2010 року (саме в той час, коли місто ще очолював пан Заставний!?)…

Так от, у справі щодо приватизації 592, 8 м.кв всі суди підприємець виграв і витратив на це … менше 4-х місяців. Звати цього підприємця Ігор Васильович Косінський. Нам достеменно невідомо, чи має він стосунок до колишнього заступника голови ОДА Олега Косінського, якому приписують «правильну» руйнацію потужної харчової індустрії області. До речі, кафе «Космос» якраз і було закладом громадського харчування, відоме ще з радянських часів.

З 12 квітня по 20 серпня 2010 року (нагадаємо, що в жовтні цього ж року мали пройти чергові місцеві вибори) відбулися суди всіх трьох інстанцій. Зазначимо, що прості громадяни можуть чекати роками на розгляд свої справ в апеляційних та касаційних судах.

В суд підприємець подав після того, як міська рада не продовжила йому договір оренди приміщення, відмовила йому у викупі та прийняла рішення про продаж цього об’єкта на аукціоні.

Саме суд взяв на себе повноваження практично всіх суб’єктів, що залучені до процесу продажу комунального майна. Задовольнивши вимоги підприємця, суд сам встановив, яким має бути договір купівлі-продажу та визначив вартість приміщення.

Таким чином, колишнє кафе «Космос» за рішення суду стало належати не громаді міста, а підприємцю Косінському. Суд вирішив, що він може придбати майже 600 м.кв.  в самому центрі міста всього лише за неповних 1 млн. 800 тис. грн., що на той час становило близько 250 тис.дол.США, або по 400 дол.США за 1 м.кв.

Для порівняння, ціна 1 м.кв. новозбудованого житла тоді була, як мінімум в два рази вищою. А у Висновку про вартість об’єкта фігурує сума в 2,26 млн.грн., тобто на півмільйона більше, ніж реально поступило в бюджет.

Наступні суди, куди зверталася міська рада за захистом інтересів тернопільської громади, прийняли рішення на користь лише одного представника цієї громади – І.Косінського (http://jurportal.org/writ/10776924).

В Україні ні для кого не секрет, що суди використовуються, як інструмент досягнення певних політичних та господарських цілей.

Саме про люстрацію суддів почали говорити відразу після Революції гідності, що має на меті встановити не лише незалежність судової гілки влади, але і підняти рівень довіри до служителів Феміди.

Два Півтораки вже знають, що таке «кримінальна справа». На черзі третій?..

Документи можна переглянути ТУТ

 

 «Тернопільський тиждень»

 

 

 

 

 

 

Comments are closed.