На Тернопільщині учительку засудили за знущання над своїм сином

Це сталося в одному із сіл Бучацького району. Оскільки йдеться про дитину, не називатиму населеного пункту, а також справжнього імені хлопчика. У травні 2011 року мати віддубасила Остапа прутом так, що він ходив увесь у синцях. Тоді не змовчали школа, громада села. Адже не вперше мати здіймала на малого руку. І хоч такий спосіб виховання багато хто сприймає як прийнятний, недарма кажуть: наука – від бука, та село просто вибухнуло обуренням. Остап був непростою дитиною – пустував, капостив, не вчився. Але хіба він міг стати інакшим, якщо про нього не дбали, потурали ним вдома?

Розголос дійшов аж до правоохоронних органів. Проти учительки-матері порушили кримінальну справу. Уся страшна правда розкрилася на суді. Жителі села у ролі свідків не щадили підсудну, а розповідали факти про безрадісне життя дитини. Остап зростав разом із сестрою-однолітком. До дівчинки батьки були прихильнішими, а ним поганяли, як лише могли, – обурено розповідали на суді люди. Остап виконував на господарстві найтяжчу роботу: виносив гноївку, порався біля худоби, стояв за плугом… Мати не готувала дітям їсти, а коли вони брали гостинці від сусідів, дуже лаяла, била. Остап, якщо хотів їсти, йшов сам доїти корову. Молоко і шмат хліба були його чи не єдиною їжею. Зрідка мама варила лише кашу на молоці. «Я виросла на хлібі і молоці, то ви теж виростите», – часто повторювала дітям.

Селяни визнають: у цій родині нестатки, але не вони є причиною страждань Остапа. Хоча люди ніколи не забудуть, як тато жорстоко бив малого за те, що той витратив гривню на морозиво. Лінощі і недбальство матері – ось справжня причина бід сім’ї. Коли діти бували голодними, вона могла спокійно спати, не звертаючи уваги на прохання дітей про їжу.

Свідки на суді згадували, як Остап навіть узимку ходив у школу без шкарпеток, завжди замурзаний – видно, що мати йому не прала одягу. Сам хлопчик на суді підтвердив: мама ніколи не прала, хіба іноді сестра дещо з одягу випере.

Голодний, гнаний, експлуатований важкою фізичною працею – ось таке життя в Остапа. То яким він може бути?.. Згідно з висновком амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи хлопчик страждає на розлад поведінки дитячого віку. Зазначений розлад психіки має причинно-наслідковий зв’язок з неблагополучними, аномальними умовами виховання з боку матері, жорстоким поводженням, ігноруванням потреб дитини в догляді і вихованні.

Остап спав без простирадла у кімнаті, в якій антисанітарія (щоправда, злякавшись кримінального переслідування, горе-матір побілила в кімнаті, пофарбувала підлогу). У сутеринах будинку облаштували хлів, тож від худоби Остапа відділяла лише долівка, і до нього доносилися і звуки, і запахи життєдіяльності тварин.

Люди на суді розповіли навіть про таке: коли Остап із сестрою пасли корови, то відганяти тварин бігав лише Остап. Тобто ставлення до Остапа як до наймита передалося навіть сестрі. Від такого життя у хлопчика вже є кримінальні нахили: у когось поцупив навісний замок, у когось забрав ключ від вхідних дверей… Власне, про це ж свідчить і крадіжка п’ятнадцяти гривень в однокласниці.

Коли підсудна виправдовувалася, що буком навчала сина людськості, моралі, свідки у залі загули. Мовляв, людськості навчають не у такий спосіб, а ведуть дитину до церкви. А мати і сама не ходить туди, і дітей не пускає.

П’ятого січня у Бучацькому районному суді для підсудної оголосили вирок: її визнано винною в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень малолітньому та у злісному невиконанні матір’ю встановлених законом обов’язків з догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки. Покарання – три роки позбавлення волі з відстроченням виконання вироку та із встановленням іспитового терміну на рік.

Залишилося невирішеним не менш важливе: як така вчителька виховуватиме чужих дітей? Очевидно, після того, як вирок вступить у законну силу, слід буде дати відповідь і на це запитання, – пише газета “Свобода”.