На Тернопільщині влада Януковича не здається і доводить, що не втратила сили

Поки в обласних центрах тривають акції протесту, місцева виконавча влада не здається і доводить, що вона не втратила сили. Органи виконавчої влади, правоохоронці відвойовують власні позиції не тільки у східних та південних регіонах, у Києві, а й на Заході Україні, де підтримка влади мінімальна. 

У Галичині настрої громадськості на 90—95% на боці мітингувальників. Люди масово виходять на місцеві мітинги і їдуть до Києва підтриматиЄвромайдан. До слова, на останніх президентських виборах жителіТернопілля голосували за Віктора Януковича вельми неохоче — тут він здобув лише 8% голосів. Однак місцева виконавча влада всіма засобами демонструє, що вона з допомогою правоохоронних органів та судової системи здатна будь-коли “відновити громадський порядок і покарати винних”. Зрозумілий сигнал для Сходу й Півдня України, чи не так?

Приводу для покарання довго шукати не довелося.

Кілька чиновників обласної державної адміністрації заявили в міліцію про те, що вранці 3 грудня мітингувальники заблокували входи до адмінбудинку і не пропускали їх на роботу. Заявники просили притягнути винних до відповідальності. Слідчий відділ Тернопільського міськвідділу міліції відкрив кримінальне провадження за цим фактом. Не минуло й тижня, як трьом організаторам тернопільського Євромайдану — голові обласної організації ВО “Свобода” Володимиру Стаюрі, голові фракції цієї партії в облраді Марії Чашці та директорові Галицького коледжу імені В.Чорновола Марії Бабюк інкримінували “захоплення будівлі облдержадміністрації… з метою перешкоджання нормальній роботі” виконавчої гілки влади (ст. 341 Кримінального кодексу). Їм було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Слідчий обласного УМВС в області направив до суду клопотання про обрання всім згаданим особам запобіжного заходу — домашній арешт на два місяці. Позицію органу досудового розслідування він мотивував тим, що це — злочин середньої тяжкості, і за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Необізнаному в тонкощах кримінального права зрозуміло: домашній арешт мав на меті ізолювати цих людей від активного політичного та громадського життя і застерегти інших мітингувальників Євромайдану — вас теж можуть зачинити вдома.

Найсмішніше те, що допитані в Тернопільському міськрайонному суді свідки — працівники апарату обласної ради — пояснили: того дня, 3 грудня, вони могли вільно потрапити на роботу в облраду, яка розташована в одній будівлі з облдержадміністрацією. А балансоутримувач — управління з питань експлуатації майнового комплексу — надало суду інформацію, згідно з якою жодного блокування спільної будівлі того дня не було.

Однак міліція вважає інакше. Про що свідчать оприлюднені з ініціативи підозрюваних у мережі Інтернет списки свідків, які підтверджували, що їх не пускали на роботу, пропонуючи відмовитися від попередніх показань. Слідство стурбоване тим, що на свідків чинитиметься тиск. Цей факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією — ст. 386 ККУ (“Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку”). Проте у клопотаннях слідчого не були достатньо обґрунтовані ризики, які дали б підстави застосувати до всіх трьох осіб запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (тобто що вони можуть переховуватися від слідства чи суду, незаконно впливати на свідків, знищувати, ховати або спотворювати доказову базу, вчиняти інші кримінальні правопорушення).

Зваживши це, слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Олег Холява обрав для них найбільш м’який запобіжний захід — особисте зобов’язання. Що означає: прибувати до слідчого прокурора та на виклики в суд, не відвідувати приміщень облдержадміністрації (В.Стаюрі та М.Чашці дозволено бути лише на сесіях облради, оскільки вони є депутатами). Цим громадянам встановлено й деякі інші обмеження їхньої політичної діяльності.

Як на мене, це кримінальне провадження зіткане з білих ниток. Воно виконує своєрідну профілактичну роль — запобігти активності інших учасників тернопільського Євромайдану. А суворість вироків трьом згаданим особам залежатиме від розвитку суспільно-політичної ситуації — на чий бік перехиляться терези протистояння.

Хай там як, але обласну виконавчу владу акції протесту стривожили не на жарт. Вона понад усе бажає повернутися до спокійного життя. Руку допомоги їй подав уже інший суд — окружний адміністративний. 10 грудня він заборонив пікети, мітинги, збори, пішу ходу біля важливих адмінбудівель — облдержадміністрації, прокуратур області та міста Тернополя, обласних управлінь міліції та Служби безпеки. Заборона триватиме аж до 7 січня 2014 р. Дотримуватися її тернопільським протестувальникам вкрай складно. І тепер, коли вони збираються на мітинг, як, наприклад, нещодавно поблизу будівлі УМВС області, то позиціонують свій захід як прийом громадян депутатами.

А з іншого флангу наступає сам голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян, якому депутати облради минулого тижня висловили недовіру. Він оскаржив це рішення в Тернопільському окружному адміністративному суді. Аргументи губернатора: питання про недовіру йому не було попередньо обговорено в постійних комісіях облради. Крім того, воно розглядалося без його присутності (надав суду документи, що того дня перебував у відрядженні). Зауважимо, що в загрозливі для власної посади моменти пан Хоптян традиційно перебуває поза межами Тернополя. Окружний адмінсуд визнав незаконним рішення сесії облради про недовіру голові облдержадміністрації. На цю постанову юристи облради готують апеляційну скаргу.

 

Роман Якель, Дзеркало тижня