На Тернопільщині п’ята частина учнів виїхала за кордон
На Тернопільщині цього навчального року у закладах загальної середньої освіти було зареєстровано понад 110 тисяч учнів. З початку війни із них майже 19 тисяч виїхало за кордон. Про це розповіла Суспільному начальниця управління освіти і науки Тернопільської ОВА Ольга Хома.
За її словами, діти за кордоном продовжують навчання у своїх школах дистанційно. Майже 80 учнів забрали документи і планують вчитися в інших країнах. Також до дистанційного навчання у тернопільських школах долучилося понад три тисячі дітей-переселенців.
“Оскільки в нас часто звучать сирени, то можлива лише дистанційна форма навчання. По-перше, на випадок тривоги у підвалах більшості шкіл не може поміститися весь учнівсько-педагогічний колектив. По-друге, із дітей, котрі приїхали до нас із зони бойових дій, потрібно формувати додаткові класи. Не у всіх школах для цього є можливість. По-третє, у наших закладах освіти діють зараз волонтерські групи, створені притулки, організовують людей на нічліг. Попри це ми все ж починаємо думати і над змішаною формою навчання”.
“Державну підсумкову атестацію відмінено. Зовнішнє незалежне оцінювання буде, лишень вирішують, у якій формі. Розглядають варіант вступних іспитів у формі тестів, де оцінювати теж будуть за допомогою комп’ютерних програм, щоби не було людських чинників”, – повідомила Ольга Хома у програмі “Сьогодні. Головне”.
Тернопільська область подала пропозицію у Міністерство освіти України щодо кількості навчальних закладів, які у нас можуть прийняти на час війни.
“Ми обговорили цю пропозицію з керівниками навчальних закладів і вирішили, що зможемо надати приміщення і частково запропонувати матеріальну підтримку десятьом закладам профтехосвіти, п’ятьом закладам передфахової вищої освіти, чотирьом вищим навчальним закладам. Потрібно зробити все можливе, щоби вчасно завершити цей навчальний рік “, – зазначила начальниця управління освіти і науки.
“Ми сьогодні хвилюємося не лише за якість освіти, а й за психологічний стан дітей, які отримали травми від війни. Велика робота чекає шкільних психологів і соціальних педагогів. Їм потрібно шукати і вивчати спеціалізовану літературу, дослідження, знайомитися зі світовим досвідом з цієї теми, впроваджувати свої методи психологічної підтримки. До уваги потрібно брати не лише учнів, а й їхніх батьків. Хочу додати, що наші вчителі, які залишилися тут, стають взірцем для наслідування: вони не лише навчають дітей, а й активно волонтерять, допомагають з поселеннями, розгортають пункти допомоги. Тобто, не рахують своїх зусиль, часу, грошей. Я думаю, що таким єдиним фронтом на передовій і в тилу ми обов’язково переможемо”.
Коментарі вимкнені.