Наталя Гуль із Збаража малює голкою на полотні

Вишиті дивотвори Наталі Гуль із Збаража легко впізнати навіть серед тисячі робіт. Вони виконані так майстерно, що здаються живописними. А їхня дивовижність захоплює настільки, що неможливо споглядати очима. Хочеться доторкнутися рукою і відчути силу душі талановитої мисткині.

За фахом Наталя Гуль – бухгалтер, працює у Тернопільському обласному центрі зайнятості. «Але натура моя – творча, – зізнається жінка. – У дитинстві, яке я провела у мальовничому селі Кобилля Збаразького району, тягнулася до малювання. То в мене, мабуть, від батька, який, окрім того, ще й різьбярством захоплюється. Хоча працював тренером вільної боротьби у Збаразькій дитячій юнацько-спортивній школі. Його справу нині продовжує мій брат Олександр. Мама викладала у школі фізкультуру, але у вільний час бралася за голку й нитку. Бабуся наша була знаною в селі килимарницею. Від кожного з них я взяла по частинці любові до мистецтва і, поєднавши, створила свій творчий світ, який мене щоразу все більше надихає і заворожує».
Перші хрестики на полотно Наталя поклала десять років тому. Це була картинка кошика з яблуками, на якій жінка вчилася вишивати. Нині вона дякує своїй товаришці Оксані Михаць, яка й спонукала взяти до рук голку з ниткою. Тепер збаразька майстриня навіть і дня не уявляє себе без улюбленого заняття. За десять років вона створила неймовірну колекцію вишитих рукотворів. Окрім барвистих рушників і сорочок, вражають своєю оригінальністю картини. Поєднуючи понад сорок кольорів та використовуючи незвичну техніку вишивання хрестиком і напівхрестиком, умілиця створює на полотні 3D-ефект. Тому й не дивно, що кожен, хто бачить ці роботи, неодмінно перепитає авторку, а чи справді вони вишиті. Поціновувачі мистецтва обов’язково попросять торкнутися бодай одного хрестика, аби переконатися, що все-таки це не живопис. «Люди дивуються, як таке можливо, – каже Наталя, – я ж тішуся, що збулася моя дитяча мрія – малювати. Щоправда, на полотні».
Ще один важливий етап творчості збаразької мисткині – вишивання ікон. Кілька років тому Наталя Гуль захопилася творчістю болгарської вишивальниці Стоянки Іванової, яка творить у техніці гобелену. Наша землячка швидко її опанувала і створила ікони Миколая Чудотворця, Ісуса Вседержителя, Богородиці Вифлеємської та Казанської.
А бачили б ви сумки, гаманці і навіть туфлі, що вишила Наталя! На Тернопіллі вона – єдина рукодільниця, яка творить таку красу. Покладені на чорне полотно її улюблені троянди і фіалки привертають увагу своєю колоритністю. Екслюзивні барвисті сумки та гаманці приковують погляд не лише жінок, а й чоловіків.
– Під час фестивалів вони нерідко зупиняються біля моїх виробів, – розповідає Наталя. – Хтось заради того, щоб помилуватися картинами. Були й такі, хто хотів придбати сумку чи гаманець у подарунок для своєї дружини. Але я їх не продаю. Тримаю для майбутніх невісток. У мене два сини. На весілля замість золота подарую новоспеченим невісткам вишивані сумки (посміхається – ред.). Мої витвори – це і є моє багатство. Бо вкладаю в них свою душу і отримую величезне задоволення, надзвичайний душевний спокій від того, коли беру до рук голку і починаю малювати на полотні.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА
Фото ІВАНА ПШОНЯКА

Газета “Сільський господар плюс”

загрузка...

Comments are closed.