Для революції потрібно 5% активних людей, які дійсно будуть щось робити
Молодь готова брати активну участь у політичних процесах, щоб бути почутою владою. Такого висновку дійшли експерти інституту Інституті Горшеніна за підсумками річної програми міжнародних соціологічних досліджень “Студенти – образ майбутнього”, проведених у 2010-2011 рр. в Україні, Росії, Казахстані та Польщі. Серед української молоді, як засіб впливу, вважають вибори — 25,7, дебати — 34,2%, демонстрації та мітинги — 31,3%. (Росія — 25,5% — 32,8% – 27,1%, Польща 51,9% – 30,7% – 25,3, Казахстан 40,7 — 37,1% – 36,4 )
29 років, голова Спілки молодих політологів України, Андрій Єременко.
– В Україні немає жодної об’єднувальної політичної сили, яка б могла спрямувати молодь. Як тільки буде об’єднуюча сила, то все може змінитися. Якщо буде така політична сила, яка об’єднає молодь, то протести вийдуть на інший рівень. В іншому випадку, протести будуть епізодичними, але їх буде чим далі, тим більше.
А від чого залежить протестний настрій молоді?
– Тут, в першу чергу, від загальної незадоволеності тим, що молодь ігнорують. Коли в нас в країні проти Міністра освіти та науки молодь протестує кожного місяця, а іноді й кожен тиждень, а будь-яка реакція взагалі відсутня, то це такий момент, який просто ображає. Або інший момент. Нещодавно була акція безквартирної молоді. Тоді одного з активістів закрили в міліцейському “бобику” з абсолютно смішним звинуваченням. Людям, які були разом з ним довелося стати навколо машини, щоб людину просто випустили. Тобто відсутність поваги та наявність психологічного тиску є основними підсилюючими факторами в протестних настроях.
Чи є регіональні відмінності в рівні протестних настроїв?
– Так. Традиційно мітинги проти влади спалахують на заході. Щодо сходу, то в Харкові, наприклад, молодь й так час від часу протестує. Харків готовий до протестів. Я спілкувався з людьми з Криму, там ще існує страх перед владою. В Києві основна частина молодих людей занадто часто купувалася на мітинги за гроші, тому київські студенти часто без грошей вже за себе не виходять. Коли у нас починаються вибори, то часто доходить до маразму. У гуртожитках вивішують об’яву, де пишуть: мітинг там-то, вартість години стільки-то. У мене був випадок, коли людям сказали йти на мітинг “Нашої України” у 2007 році, а людям дали символіку Партії регіонів. Народ уточнює, чи їм заплатять не менше грошей, ніж їм обіцяли. Їм кажуть, що все в силі. 90% залишається “протестувати” за Партію регіонів. До того ж, у Києві люди занадто втомлюються від політики.
Демографічна криза та мала частка молоді в сукупному населенню України впливає на політичну активність?
– Протестні настрої не сильно залежать від кількості. Для революції потрібно 5% активних людей, які дійсно будуть щось робити. Свого часу був Майдан, який почався не з мільйонів, а з кількох тисяч. 5 % цілком достатньо для змін.
Коментарі вимкнені.