Кількість студентів, які хочуть служити в армії зростає до четвертого курсу і знижується на п’ятому – дані соцопитування

7 липня в приміщенні прес-центру Український дім “Перемога” відбулася прес-конференція, на якій оприлюднили результати соціологічного опитування на тему: ”Ставлення студентів тернопільських ВНЗ до строкової служби та факти відкупу від служби в армії”. Мета соціологічного дослідження – з’ясувати ставлення студентів до строкової служби в армії та фактів відкупу від армії.

За результатами опитування “Ставлення студентів тернопільських ВНЗ до строкової служби та факти відкупу від армії”, більшість респондентів, а саме 57,7% все-таки не планує відбувати строкову службу, відповідно, 42, 5% – хочуть служити. Всього опитано 800 студентів. Похибка вибірки – 1%
Соціологічне опитування проводилось серед студентів вищих навчальних закладів м. Тернополя протягом травня – червня 2011 року. Були опитані студенти університетів – ТНТУ імені Пулюя, Технічного коледжу при ТНТУ імені Пулюя, ТНЕУ, ТНПУ ім. В.Гнатюка.

Опитування показало, що є різниця у ставленні до майбутньої служби в армії серед уродженців рівновеликих населених пунктів. Значно вищий відсоток вихідців із села (53,95%) чи селища міського типу (47,2%) планує служити в армії, ніж з числа тих, хто народився у місті (37,1%) чи в малому містечку (26,5%).

Можливо, у студентів із села чи селища менше можливостей після закінчення ВНЗ ухилитися від військової служби. Також у невеликих населених пунктах, ймовірно, ще збереглося досить популярне в минулому поняття престижності служби в армії.

Відмінності спостерігаються і серед студентів, які навчаються на різних курсах. Плавно зростає відсоток студентів, які планують в майбутньому служити в армії до четвертого курсу (1-ий курс – 39,3%, 2-ий курс – 42,9%, 3-ій курс – 45%, 4-ий курс – 48,8%), а на п’ятому курсі значно зменшується кількість охочих відбувати строкову службу – до 30,8%. Це можна пояснити тим, що студенти-випускники мають чіткіше уявлення про своє недалеке майбутнє, і більш точно можуть відповісти на запитання, чи будуть вони служити в армії, чи ні.

Оцінка рівня ефективності української армії становить 3, 42 за п’ятибальною шкалою (де 1 – дуже ефективна, 3 – важко сказати, 5- дуже не ефективна). Респонденти, які планують служити в армії, швидше вагаються із відповіддю, чи є українська армії ефективною, чи ні. Оцінка їхніх відповідей становить 3,13. Щодо респондентів, які не планують служити в армії, то оцінка їхніх відповідей – 3,61, тобто вони більше схиляються до того, що українська армія є швидше не ефективною.

Більшість респондентів (76,6%) не планує в майбутньому відкупитися від армії. Варто нагадати, що більшість студентів не хоче відбувати строкову службу, тому, мабуть, респонденти намагалися або приховати інформацію про свій майбутній «відкуп» від армії, або планують ухилитися в інший спосіб.
Відповідаючи на питання про суму «відкупу» від армії студенти зазначали, що в майбутньому заплатять меншу суму, ніж витратили їхні друзі та родичі.

Соціологічне дослідження проводилось в м.Тернополі Національним комітетом громадянської кампанії «“МОЛОДІЖНА ВАРТА”: молодь за вами спостерігає» у партнерстві із Тернопільською обласною молодіжною громадською організацією “Спілка Молодіжного Самоврядування” в рамках проекту «Транснаціональна мережа з захисту прав призовників: захист молоді в ситуації державної дискримінації», що реалізується в Україні ГО “Центр Громадянських Свобод” за підтримки Європейської Комісії.

На запитання журналістів відповідали Ігор Процик, координатор проекту “Транснаціональна мережа з захисту прав призовників: захист молоді в ситуації державної дискримінації в Тернопільській області і Уляна Ониськів, громадська активістка.

І.С.: Чи враховували Ви у своїх висновках дані попередніх досліджень, якщо схожі вже проводились? Ви помітили якусь динаміку у настроях молоді за останні роки?

Ігор Процик: Знаю, що подібне опитування проводили у м. Берегово Закарпатської області… Ситуація там подібна (більшість не планує служити). Думаємо, що результати таких досліджень будуть якось мотивувати і студентів, і працівників військкомату.

Організатори повідомили про потребу продовжувати такі опитування, удосконалювати методику їх проведення. Наприклад, це соцопитування здійснене на основі анкетування. Методи інтерв’ю і фокус-груп можуть дати точнішу картину.

І.С.: Які причини відмови юнаків від виконання військового обов’язку, зважаючи на те, що термін служби вже зменшений до одного року?

Уляна Ониськів: Думаю, що відіграють роль багато факторів. Молодь не хоче іти в армію через свої професійні плани, а також за станом здоров’я. Потрібно, щоб держава дбала про здоров’я молоді.

Як розповів Ігор Процик, кінцева мета проекту – донести отриману інформацію до громадськості, до потенційних призовників і військкоматів та інших структур. Дані соціологічного дослідження показують що є як ті хто планує служити в армії, так і ті, хто намагатиметься уникнути виконання військового обов’язку. Ці відомості мають переконати владу і суспільство у доречності переходу до професійної армії. Ігор Процик зазначив, що серед країн ЄС тільки у чотирьох збережено строковий призов.

Більш детальні дані у додатку з матеріалами презентації.

Ірина Салій для Громадського Простору

Додатки : Презентація ( Презентація 4.07.2011.ppt, 1008 Kb )