Морозу не вистачило одного голосу

Колишній нардеп-соціаліст секретар Тернопільського обкому партії 49-річний Василь Богачук показує ліву долоню. На ній закипіла кров і відбитки чиїхось зубів. Богачук ударив в обличчя делегата з’їзду Соцпартії з Чернігівщини.

— Він весь час бубонів, коли виступав Мороз, — каже Богачук. — Наша Валя зробила йому зауваження. Так він її послав на три букви. Що я мав робити?

На з’їзд журналістів не пускали. За зачиненими дверима 333 делегати мали обрати нового голову Соцпартії. На посаду претендували троє: почесний голова СПУ Олександр Мороз, перший секретар політради Микола Рудьковський, перший секретар Київського обкому СПУ Валентина Семенюк-Самсоненко. Теперішній голова партії Василь Цушко вирішив відмовитися від крісла лідера й зосередитися на головуванні в Антимонопольноиу комітеті України.

— Треба щось робити, — розмовляють на лаві двоє делегатів із Чернівців. — Я поважаю Мороза, але досить. До 40 років людину можна просувати в керівництво. Але є такі, що як засядуть, то мітлою не виженеш.

У коридор вибігає Микола Рудьковський, 43 роки. Тримає листівку, в якій шарж на нього, його фото в супроводі молодих жінок, знімок його приватного будинку.

— Якась сволота поширює пасквілі. Ану зроби мені копію, — каже хлопцеві біля принтера. З трьома відбитками йде до зали.

— А знаєте, чому Соцпартію викинули з Соцінтерну? — продовжують говорити делегати з Чернівців. — Бо Рудьковський не сплатив членський внесок. Хоч йому і пропонували продати кілька партійних машин. Як капіталіст може очолювати Соціалістичну партію?

На третій годині з’їзду Микола Рудьковський пропонує обирати голову підняттям мандатів. Мороз — таємним голосуванням. Валентина Семенюк-Самсоненко знімає свою кандидатуру.

Делегати виходять із зали. Ставлять галочки.

— Василий, давай подгоняй, — Рудьковський звертається до Цушка.

За ним ходять двоє охоронців, за Морозом — один. Олександр Олександрович роздає делегатам автографи на своїй новій збірці віршів “Время рассудит”.

Навколо Семенюк-Самсоненко збираються із десяток делегатів.

— Валентино Петрівно, чому ви зняли свою кандидатуру?

— Я виступала, аби було три співголови партії, — відказує 54-річна Валентина Семенюк-Самсоненко. Розповідає, що Янукович знищив страховий бізнес її чоловіка.

Делегати повертаються до зали. Цушко зі сцени розповідає анекдот: “Чим відрізняється миша від криси? Піаром!”. Присутні сміються і аплодують. Лічильна комісія у холі рахує бюлетені. До них двічі вибігає Рудьковський, потім — Василь Цушко. Підганяє, щоби швидше рахували.

За Мороза — 166. За Рудьковського — 162. Два бюлетені визнають недійсними.

— Аби стати легітимним головою партії, треба набрати 50 відсотків плюс 1. А це 167 голосів. Морозу не вистачило одного голосу, — каже член комісії.

Цушко оголошує, що вибори не відбулися. Призначає наступний з’їзд на 14 серпня.

— За кілька днів до того Рудьковський приходив до Мороза, — розповідає один із членів політради. — Казав: “Зніміть свою кандидатуру, бо мені буде незручно, адже програєте із великим відривом”. Однак Мороз його перехитрив — провів таємне голосування. Думаю, з Семенюк переговорив Рудьковський і пообіцяв, що вона стане його заступником, і паралельно в Адміністрації президента їй пообіцяли посаду. Тижні за два побачимо, яку.

 
Оксана ПЕРЕВОЗНА, Ольга МОСКАЛЮК, Gazeta.ua