Партія регіонів оголосила журналістам війну?

Перспективи вітчизняної журналістики у контексті подій останніх днів

– а надто поведінка силових структур і партії влади щодо журналістів – не можуть не викликати серйозних занепокоєння та тривоги.

В кінці минулого тижня журналістів Притулу та Лещенка викликали до міліції через те, що на сайті, до якого вони мають професійну дотичність, невідомий коментатор погрожував нардепці від партії регіонів Богословській.

Протягом двох днів поспіль бійці спеціальних загонів били журналістів у залі Печерського районного суду Києва.

У четвер бійці спеціального загону захопили редакцію харківської газети «Главноє», протягом багатьох годин перешкоджаючи здійсненню журналістами професійної діяльності.

Тоді ж прокуратура заявила, що не хоче порушувати кримінальні справи за перешкоджання журналістській діяльності тому, що… не має досвіду розслідування таких справ.

У той самий день нардеп від партії регіонів Ландік почав висловлювати погрози журналістам, які оприлюднили інформацію про побиття його сином молодої пані.

Боюсь, що список далеко не вичерпаний, враховуючи те, що твориться в регіонах (територіальні утворення країни) і не потрапляє до сфери публічної інформації.

Дикість – скаже адекватна людина. Війна – проголосить нардепка від партії регіонів Бондаренко: «коли журналіст іде на війну, він повинен розуміти, що його там можуть вбити».

Ніколи не думав, що в нетоталітарній країні камера, диктофон, мікрофон чи ручка із записником – це військова зброя. Маю сумнів, що українські журналісти воюють, йдучи до приміщення Печерського суду, викриваючи махінації влади, розмірковуючи про проблеми країни, міст і селищ. Знаю точно: на факультетах журналістики не навчають техніці й тактиці стрілянини чи військового вторгнення в інші держави.

Для  нормальних людей журналістика і війна в країні, яка не воює, речі несумісні.

Але, виявляється, в Україні партія влади оголосила журналістам війну – війну не іграшкову, війну не штучну, а справжню, мілітарну, з пострілами і жертвами. «Кулі літають крізь» – не просто слова пані Бондаренко. Це – реальне попередження журналістам, тлумачення можливих трагічних наслідків на кшталт «а ми вас попереджали», ґрунт для цілком очевидної безкарності тих, хто вже приготував для нас кулі. А безкарністю при цій владі і не пахне, адже погроза нардепці від однієї невідомої особи є ніщо для суспільства на тлі погрози відомої нардепки десяткам тисяч людей…

Тому що країна нетоталітарна?

Фінклер Юрій

Коментарі вимкнені.