Фестиваль Рурисько день 2. (фото + відео)

Фестиваль «Рурисько» який зараз проходить у Бережанах, що на Тернопільщині, зібрав дуже різноманітних людей: музикантів, літераторів, гончарів, майстрів з виготовлення ляльок-мотанок і навіть бджолярів.

Юрій Іщук привіз із Тернополя свої вироби з глини, це і горщика, і тарілки, і фігурки-свистуники.  Вже з самого ранку біля його палатки стояла черга, люди хотіли ліпити горщики. Чоловік каже, що фестивалі є для нього просто цікавим проведенням часу. Кожних вихідних він їздить кудись, щоб провести майстер-класи та розказати про глиняні вироби. Чоловік не ставить собі мету заробити на фестивалях. Каже, що заробляти краще на великих замовленнях клієнтів.

–          Вартість майстер-класу – 10 гривень, – каже пан Іщук, – людина своїми руками може зробити посуд. Після того можна виріб забрати. Втім, щоб процес був завершений, треба спекти виріб у пічці.

Глину чоловік використовує тільки спеціальну, каже, що купує її на Львівщині. Бо в Україні не так багато осередків гончарства залишилось.

Кожен виріб чоловіка є неповторний. Каже, що зробити дві однакові фігурки – неможливо. Кожного разу виходить щось інше. Гончар вважає, що це дуже добре, бо тоді в кожного виробу є душа, чого не скажеш про магазинні «штамповані речі».

Ведучий «Руриська» М’ячик Дредбол цього року на фестивалі ще й у якості вокаліста гурту ВорсТ. Хлопець стверджує, що на цьогорічному фестивалі зібралось в кілька разів більше людей, ніж на минулорічному.

Я взагалі на жодному фестивалі не бачив, щоб вже на виступі першого гурту під сценою була сотня людей, які відриваються, – каже М’ячик, – люди на Руриську активні, як ніде. Вони ходять по майстеркласах, засмагають на сонці, грають в твістер і баскетбол. Зазвичай в обідній час люди на фестивалях лише прокидаються.

Письменники Петро Кривий та Андрій Носихін – члени літературної студії «Дзеркало», вони виступали на літературній сцені. Кажуть, що були вражені виступами навіть своїх коллег, відкрили їх по новому.

– Організатори знали, що в моїх віршах проскакують матюки і суржик, а загальне правило було – не вживати нецензурної лексики, – каже петро Кривий, – тому мій виступ запланували на ніч.

Хлопці шкодують, що багато літараторів не змогли приїхати, кажуть могло бути ще цікавіше.

Гості фестивалю можуть частуватись одразу на фестивальні площадці. Тут продають саморобні лизаки на паличких, пиріжки, печиво, і навіть 65-градусну медовуху та медовий квас.

– Мені дуже сподобалась медовуха, яку привіз чоловік з Львівщини, – каже Віталій з Тернополя. – Випив трішки, одразу настрій покращився. Купив собі пляшку додому.

Зоряна Биндас

Фото Олександр Наконечний



Фестиваль Рурисько 2011. День 1 можна подивитись ТУТ

-1 thoughts on “Фестиваль Рурисько день 2. (фото + відео)

  • 21:04 | 11.07.2011 о 21:04
    Permalink

    10 Липня «Аритмія» відвідала фестиваль «Рурисько», що проводився у мальовничому урочищі, що власне так і називається, Рурисько, в місті Бережани Тернопільської області…
    Перше враження – клас. Наступне враження – офігенно. Кінцеве враження – напевно, немає таких слів, щоб описати, як нам сподобалося. Це був реально найкрутіший фест, на якому наразі нам доводилося виступати.
    Окрема подяка до організаторів. Вони насправді, на нашу думку, є сучасним прикладом проведення комплексних оупен-ейрів. За нами було закріплено куратора, дуже милу дівчинку Наталку. Вона не тільки провела нам вичерпний екскурс містом і його околицями, а й легко організувала наш побут, роблячи перебування на «Руриську» вдвічі приємнішим. З головними організаторами «Аритмія» також спілкувалася через свого куратора. Решта гуртів, котрих було десь, якщо не помиляємося, за двадцять (тільки уявіть!), також мали кураторів, що з них буквально «здували пилинки» ))) Хіба це не класно?! Усе, що нам залишалося – це налаштуватися на виступ і відіграти, щоб в усіх «піджакі позаворачівалісь». Нам було приємно грати для місцевих і приїжджих людей. Це були драйв і віддача, які було кайфово відчувати. Дехто навіть знав слова з наших пісень, що не могло нас не здивувати. Таке враження, що взагалі на Західній Україні нас знають більше, ніж на сході. А може, й ні ))) Так чи інакше, пісня об’єднує, і ми в цьому переконалися.
    Технічне супроводження – також на п’ять балів. Ввічливі стейдж-мени та звукорежисер тернопільської фірми «Бастер» робили все, аби почуватися на сцені нам і не тільки нам було комфортно.
    Що тут ще можна додати? Напевно, одне. Фестиваль «Рурисько» дійсно крутий. Не залишилося байдужих а ні музикантів, а ні слухачів. Усе проводилося у кращих вітчизняних традиціях, і об’єднувала всіх дружня атмосфера.
    Наступного року 100% варто поїхати на «Рурисько», і якщо у вас випаде така можливість, скористайтеся нею і не пожалкуєте: перевірено гуртом «Аритмія», м. Суми.

    стаття з http://aritmiya.com

    • 10:30 | 12.07.2011 о 10:30
      Permalink

      “Аритмія” – окрім файного виступу ще + за гарні враження та відгук:)

  • 19:57 | 17.07.2011 о 19:57
    Permalink

    Ого. Аритмія, ви круті)))) Враження глядачів – то одне. А коли гурти отакот відгукуються – це в міліард разів енергійніше. Круто.

Коментарі вимкнені.