Притча про свободу. «Де тут прірва для вільних людей?»

Про рабство і про волю повідала тернополянам драматична театр-студія «Сузір’я» у постановці вистави «Езоп» Гільєрме Фігерейдо. Прем’єра днями відбулася на сцені Лялькового театру.

Дія спектаклю вершиться у Стародавній Греції, в місті Самосі. Філософ Ксанф повертається додому з подорожі й привозить дружині Клеї подарунок – потворну людину на ім’я Езоп. Але Езоп – не просто раб, він байкар-філософ. Його мудрі слова слухають усі піддані Ксанфа, через що недалекий володар Самоса поступово втрачає авторитет.

Одного разу в домі Ксанфа з’явився капітан Агностос. Коли господар і гість добряче напилися вина, то нерозумний Ксанф пообіцяв візитеру випити море і навіть підписав папір, де заклав будинок і все майно. Наступного дня, коли настав час виконувати обіцянки, Ксанф в паніці біжить до Езопа і благає раба про порятунок… Байкар може допомогти господарю, але навзаєм хоче одного – ВОЛІ! Адже він – людина, яка втікає від рабства, виривається з пут. Жага свободи настільки сильна, що заради неї він кидається в урвище, запитуючи: «Скажіть, де тут прірва для вільних людей?» А зброєю байкаря стає те, що згодом назвуть «свободою слова». І якщо на початку вистави Езоп викликає лише жаль та співчуття, то в фіналі – перед нами справжній борець.

…І перед глядачами ніби давні Самос, і ніби сьогодення, де воля продається і купується, де пусті балачки цінуються високо, якщо у тебе є становище й гроші. І залишається лише незалежне слово. Байка, в якій так багато істини…

Притчу про свободу на сцені втілили учасники тернопільського театру-студії «Сузір’я» під орудою режисера-постановника, заслуженого діяча мистецтв України Ореста Савки. У героїв Фігерейди перевтілилися знані актори, як-то заслужений артист України Богдан Стецько (Езоп) та Богдан Маюк (Агностос), і початківці-студенти Тетяна Станько (Клея), Олександр Тустановський (Ксанф), Марія Галечик (Мелі). Інтер’єр грецької оселі передав художник-постановник Володимир Якубовський, а костюми пошила Марина Коваль.

«Театр – це та арена, на якій можна розповісти все, що накопичилося в душі та серці людини», – сказав Орест Савка. А нині якраз той час, коли про рабство й волю треба говорити як ніколи. І хоч твір Фігерейдо – це героїчна комедія, насправді Езоп – не смішить і розважає, він навчає.