У Тернополі вшанують автора, чия платівка вийшла мільйонним тиражем

20 липня виповнюється 75 років від дня народження відомого українського письменника, який народився, проживав і творив у Тернополі – Бориса Миколайовича Демкова. Його доля була долею простого хлопця з робітничої сім»ї,якого Бог щедро наділив літературним талантом. Поет, перекладач,публіцист,  журналіст, він також є автором кількох десятків пісень, найпопулярніша з яких, “Квіти ромену”,стала справжнім шлягером 60-70-х, а платівка з нею вийшла мільйонним (!) тиражем. Ця пісня тривалий час звучала повсюдно — в концертних залах і на танцювальних майданчиках, по радіо і телебаченню, в ресторанах і просто на вулицях та під час святкових застіль. Вона була учасницею і навіть переможницею таких престижних європейських фестивалів, як «Зелена гура», «Празька весна», «Золотий Орфей».   У 1967-му Чортківська кондитерська фабрика  розробила технологію і почала випускати шоколадні цукерки з назвою «Квіти ромену». А наступного року парфуми з таким ім’ям з’явилися на Харківській парфумерній фабриці. Самій же пісні швидко стало тісно навіть в межах гігантського Радянського Союзу, вона зазвучала в Європі, Америці, Канаді, Австралії…Окрім радянських виконавців, її охоче включили у свій репертуар такі відомі зарубіжні співаки, як Джордж Мар’янович, Радміла Караклаїч, Карел Гот, Лілі Іванова, Анна Герман. Подібний бум популярності пережила дещо пізніше хіба славнозвісна «Червона рута» Володимира Івасюка. Але сам Івасюк якось щиро зізнався, що «Квіти ромену» були для нього наче дороговказною зіркою у творчості й еталоном нової української естрадної пісні. «Якби не було «Квітів ромену», не було б і «Червоної рути»,— сказав колись він. А ще пісня багато років служила своєрідними позивними тернопільського обласного радіо і її досі, майже через пів століття після створення, виконують сучасні співаки.

Ще Борис Демків – автор майже десятка поетичних збірок, займався художнім перекладом з російської, польської, болгарської,естонської, білоруської, успішно виступав як прозаїк та публіцист, опублікував низку нарисів про відомих людей краю та видатних діячів мистецтва.  Працював кореспондентом тернопільських обласних газет “Ровесник” та “Вільне життя”, керівником літературного об»єднання, очолював відділ мистецтва обласної бібліотеки для юнацтва, завідував літературною частиною Тернопільського музично-драматичного театру, відділами поезії у журналі
“Тернопіль” та газеті “Русалка Дністрова”. За літературну діяльність був відзначений грамотою Президії Верховної Ради УРСР,  преміями імені Степана Будного та Братів Лепких. Своїм учителем і наставником Бориса Миколайовича називають десятки відомих тернопільських літераторів.

На честь 75-річчя письменника незабаром відбудеться творчий вечір, а на будинку, де він прожив більшу частину свого життя, нарешті з`явиться меморіальна дошка. Також до десятої річниці з дня смерті ( 31 грудня 2001-го) нашого славетного земляка має побачити світ книга спогадів про нього. Наразі ж сім`я покійного просить усіх, хто знав і любив Бориса Миколайовича, пом`янути його у 75-й день народження і подарувати світлій душі талановитої людини щиру молитву.