Після тривалої хвороби відійшов у вічність священик, який допомагав підпільним священикам на Тернопільщині
13 січня після тривалої хвороби відійшов у вічність священик Української греко-католицької церкви о. Василій Івасюк. Народився священнослужитель 4 квітня 1944 року у с. Дора, Івано-Франківської області. Ієрейські свячення отримав від підпільного митрополита Володимира Стернюка.
Першими парафіями, якими опікувався о. Василій в часі підпілля УГКЦ були село Доброполе Бучацького р-ну, села Сапова та Котузів Теребовлянського р-ну Тернопільської області. Він був активним членом підпільної церкви та багато допомагав підпільним священикам та семінаристам. Пізніше служив на Івано-Франківщині. Останні роки життя о. Василій Івасюк провів у Зарваниці.
«Це був добрий, жертовний та ревний священик підпільної УГКЦ»,– сказав у проповіді архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк. Він подякував ректору Марійського духовного центру о. м. Володимиру Фірману, о. Ярославу Новіцькому та с. Анісії за постійний догляд та опіку над отцем.
Як зазначив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк: « Це був син підпільної Української греко-католицької церкви, який любив вервицю і ревно служив своєму народові».
Ввечері, 13 січня, владика Теодор разом зі священиками відслужили священичий Чин Похорону у храмі-копії хатини Матері Божої. Після цього священики читали Євангеліє, брати-семінаристи молилися Псалтир.
14 січня відбулася заупокійна Свята Літургія. Потім архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Кир Василій Семенюк, екзарх Луцький Кир Йосафат Говера, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Кир Теодор Мартинюк разом зі священиками і вірними сіл Доброполе, Сапова, Зарваниця мали завершення священичого Чину Похорону (останнє цілування) у Соборі Зарваницької Матері Божої. Опісля домовину з покійним священики віднесли на місце останнього спочинку.
Коментарі вимкнені.