Понад тридцять сіл Тернопільщини залишаться без шкіл?

До нового навчального року в області планують призупинити діяльність чотирьох шкіл І—ІІ ступенів та двадцяти семи — І ступеня, а 19 загальноосвітніх закладів реорганізувати. Поки що сесії райрад ухвалили рішення про припинення діяльності лише трьох шкіл Зборівського та однієї Борщівського районів.

Шкурка вичинки не варта

На Тернопіллі за станом на минулий навчальний рік було 180 малокомплектних шкіл, хоча ще десять років тому ми мали таких 60. Нагадаємо, що малокомплектними вважаються школи І—ІІІ ступенів, де навчаються менше ста дітей, І—ІІ ступенів — менше сорока і І ступеня — менше десяти.

За словами директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Любомира Крупи, держава виділяє в рік на одного учня 8,8 тисячі гривень. Найдорожчі школярі на Тернопіллі — в Киданівцях Бучацького району. Минулого навчального року їх було 14, кожен обійшовся державі в… 38,6 тисячі гривень. Це понад півмільйона на школу. Цю суму становлять усі витрати навчального закладу: від зарплати персоналу до плати за компослуги. Для порівняння, учні тернопільських шкіл «коштують» країні в середньому понад 7 тисяч гривень у рік кожен. Наприклад, учень Української гімназії ім. І. Франка вкладається у 7,4 тисячі гривень, школи №3 — у 6,4 тисячі, школи-садка №35 — у 5,1 тисячі. У Стінці Бучацького району — в 5,5 тисячі.

Ця сума залежить від мережі, наповнюваності й поділу класів, навантаження вчителів, їхніх окладів тощо. Тому нині важливо не допускати штучного поділу класів, у яких менше 28 учнів. Як не дивно, але кількість дітей у класах не впливає на якість освітніх послуг. У багатьох школах Тернополя класи переповнені, одначе учнів там навчають краще, ніж у малокомплектних, де з дітьми працюють індивідуально й на одного школяра припадає 8 годин (за класно-урочної системи — понад 30). До того ж, коли в класі двоє дітей, не працює відчуття колективізму, відсутній дух змагання, поняття лідерства, самоствердження. Одне слово, малі школи не дають учням змоги самореалізуватися. А сільські діти зазвичай дуже талановиті, краще надаються до навчання, проте переходять до великих шкіл і губляться там.

Аби проілюструвати рівень знань нашого школярства загалом, Любомир Крупа бере результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, що зараховувалося цьогоріч і як державна підсумкова атестація. Отже, тільки двоє одинадцятикласників з області склали ЗНО на 200 балів. На жаль, більшість випускників засвоїла шкільну програму з цих предметів на початковому або середньому рівні, тобто на «трійку».

Якщо в Тернополі лише 6 відсотків одинадцятикласників склали ЗНО з рідної мови та літератури на початковий рівень, то вже в Тернопільському районі цей рівень сягає 30%. Загалом у районі з обласним центром вкупі 48 відсотків учнів склали тест на «трійку». В Бучацькому районі цей показник сягає 64%, в Гусятинському — 67%, у Монастириському — 71%, у Тернопільському — 73%, у Чортківському — 76%. Нагадаємо, що йдеться про знання з української мови та літератури! І ще дозволимо собі зауважити, що переважна більшість дітей готувалася до тесту з репетиторами.

Щоправда, фахівці від освіти стверджують: початкова школа на Тернопіллі дає дуже добрі знання. Діти зазвичай «розслабляються» вже з п’ятого класу. Бо для багатьох шкільна програма заважка. Але Любомир Крупа переконаний: поки не зростуть учительські зарплати і вимогливість до педагогів, якість освіти шкутильгатиме.

Ліля КОСТИШИН, Вільне Життя