«Про психосоматику простудних захворювань». Одкровення нетипового лікаря

Вона має три спеціальності – педіатрія, фтизіатрія та управління охороною здоров’я, була начальником медичної служби полку Національної гвардії України, а зараз займається приватною практикою у сфері психосоматикки. У лікаря Наталії Ніколаєвої – понад 20 тисяч підписників у Фейсбук, а запис на прийом сягає кількох місяців. Вона розвінчує стандартні медичні практики і не боїться критикувати чиновників МОЗ. Сподіваємося, поради цього унікального лікаря допоможуть і нашим читачам.

«Колись давно один знайомий у мене запитав: “А що, прямо все можна підвести під психосоматику? А як же ГРВІ? Це ж просто вірус, сезонне захворювання – досить просто побувати в контакті і все”. На що я відповіла: “Пфф… Тут взагалі простіше простого: не всі хворіють, побувавши в контакті. Хтось взагалі десятиліттями не хворіє або якісь легкі симптоми переносить у вигляді соплів, а хтось регулярно, по п’ять разів за рік підхоплює інфекцію, так ніби сам її шукає”.

Усе залежить від імунітету – це всі знають. А те, що стан імунітету безпосередньо залежить від стану нервової системи, знають не всі. Ось прямий зв’язок: знижені показники по нервовій системі – чітко простежується і зниження по імунній. І навпаки.

Яка ж психосоматика частих простудних захворювань? Частих, постійних, – підкреслюю. Поки що не будемо говорити про дітей – у них трохи інші механізми, а доросла людина по суті не повинна хворіти простими вірусними інфекціями. Взагалі, якщо у неї в нормальному стані нерви, то відповідно й імунітет. У неї повинен бути побутовий імунітет до всіх банальних вірусів.

І знаєте, коли я бачу або чую, як хтось із друзів-знайомих у черговий раз пише: “Ось, хворію знову… температура… горло… чайочок… житіє моє… і соплі”, а його всі навколо починають жаліти і підтримувати, то у мене відчуття, що людина саме цього й домагалася. Чи свідомо, чи підсвідомо. Просто кожна хвороба дає сигнал або виконує якусь замісну функцію. Згадайте бабусь, у яких постійні серцеві напади, бо вони почуваються самотніми й покинутими. А як тільки напади – тут же злітаються діти і все минає. Так ось, мені хочеться усім цим сопливим вп’яте за сезон замість пошкодувати, дати легкий пендель і змусити вже щось міняти в житті.

Що ж означають часті простудні захворювання у дорослої людини? Це завжди якась пригніченість. Точніше, пригнічене роздратування. Роздратування на ситуацію, яка не має кінця і краю і цим пригнічує. Це стан, коли цілі не визначені й туманні. Або коли діяльність і поточні заняття не приносять задоволення. Найчастіше – через відсутність результату або видимих ​​перспектив, коли вранці прокидаєшся на роботу вже втомленим і думаєш, коли це закінчиться, а воно нескінченне, монотонне і безпросвітне. Або коли людина змушена займатися тим, що їй не подобається, і не хочеться, і не приносить задоволення від результатів. Це коли: “Я гідний більшого і можу, але змушений так”. Це коли: “Я хочу, але боюся”. Це коли: “Я б’юся, але нічого не виходить”. І в підсумку це: “Як мені все це набридло, я втомився, я нічого не хочу”. І найчастіше – це підсвідоме приречено-звичне: “Та я кожну зиму по три рази хворію, так що прийшла осінь – зараз почнеться”. Тобто вже закладена установка.

До речі, нещасна нерозділена болісна любов теж пригнічує імунітет і призводить до захворювань.

А ви помітили, що ніколи не хворієте, коли зайняті захоплюючою справою, коли цікава робота, коли є результат, коли видно перспективу і перемогу, коли в голові вогонь, аж іскри з очей, коли все навколо кипить і горить, а всередині захват і передчуття? Я в таких ситуаціях завжди кажу: “Мені ніколи хворіти. І в мене стільки адреналіну, я ним наелектризована, аж дзвенить усе. Віруси, підлітаючи на відстань за два метри, тут же згорають у моїй сяючій переливами електрики енергетичній оболонці”.

І до речі, знаєте приказку, що закохані не хворіють?

Я своїм близьким подругам завжди кажу: “Так закохайся ти вже хоча б у кого-небудь, вже досить соплі постійно намотувати”.

І до речі, соплі – це не приховані сльози, як написано у всіх езотеричних книжках із претензією на психосоматику. Соплі – це прихований пригнічений протест. Це роздратування ситуацією, якої хочеться позбутися. У дітей теж.

Але іноді соплі – це просто соплі. “Я не хочу нічого вирішувати, я хочу на ручки і цукерку”.

Номер Один

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *