Пропри рішення суду, «драконівські» тарифи на проїзд у громадському транспорті святкують першу річницю

Скоро тернополяни будуть святкувати річницю введення «драконівських» тарифів на проїзд у громадському транспорті Тернополя. За цей час боротьба за право справедливої оплати за проїзд не зупинилася. Головним поборником правди у цьому питанні тернополяни вважають Ростислава Небельського, який власне і судиться із представниками владної вертикалі, можна сказати, не безуспішно. Нещодавно міська рада оприлюднила офіційну заяву: «Суд підтвердив законність тарифів на проїзд у громадському транспорті Тернополя», однак правозахисник стверджує протилежне. Наші журналісти спробували розібратися в ситуації.

Як усе відбувалося

Нагадаємо, на початку листопада 2018 року Тернопільська влада вирішила значно підвищити плату за проїзд у громадському транспорті: 9 грн. – у маршрутках і 8 грн. – у тролейбусах. Це викликало значне обурення серед місцевого населення. Після кількатисячного віча на Театральному майдані та пікетування міської ради під тиском людей рішення виконкому скасували, а тарифи повернули до попереднього розміру. Але не надовго, уже в середині листопада, після того як буря у стакані вщухла, виконавчий комітет затвердив нові тарифи, які мало чим відрізнялися від тих, проти яких повстали тернополяни. Відомий тернопільський юрист Ростислав Небельський, який неодноразово захищав інтереси тернополян у судах, де стороною-відповідачем були органи місцевої влади, подався до суду, аби скасувати, на його погляд, незаконне рішення про підняття вартості проїзду, адже орган виконавчої влади, так би мовити, «намалював» собі цифри зі стелі. І почалася судова тяганина. Крапку в цій історії можна було би поставити 8 серпня цього року, коли мерія остаточно програла юридичну суперечку у Верховному суді України. Однак замість того, щоби визнати й виконати рішення суду, влада вдалася до інформаційних та юридичних маніпуляцій і передала повноваження щодо непрозорих змін тарифів начальнику управління транспорту.

Позиція сторін

– 13 серпня Тернопільський окружний адміністративний суд підтвердив законність діючих тарифів на проїзд у громадському транспорті міста. Відтак усі рішення, якими регулюються тарифи на проїзд у тролейбусах та автобусах міста, на сьогодні є діючими, законними, а вартість проїзду – економічно-обґрунтованою. Звертаємо увагу мешканців, що інформація, яку поширюють окремі особи у соціальних мережах про нібито скасування Верховним судом рішення про тарифи, є абсурдною, недостовірною та провокаційною. Адже Верховний суд розглядав зовсім інше рішення – №819 від 30.10.2018 року, яке давно втратило чинність. Відтак тарифи на проїзд у громадському транспорті залишаються незмінними, – прокоментували у прес-службі Тернопільської міської ради.

Адвокат Ростислав Небельський притримується кардинально протилежної позиції.

– Після оприлюднення інформації про рішення Верховного суду, яким той констатував протиправність тарифу, міська влада Тернополя у дикому шаленстві розігнала новину: «Суд підтвердив законність тарифів на проїзд у громадському транспорті Тернополя». Жодних доказів – лише заява. Я ж дочекався рішень судів і зробив для себе такий висновок: влада вчергове збрехала, адже судом вкотре підтверджено протиправність тарифних рішень, незважаючи на численні юридичні крутійства. Дуже шкода, що інформаційні ресурси миттєво поширили брехню, хоча сподіваюся й на виправлення помилок. Мені очевидно, нікчемна влада вдається до єдиного вивіреного нею роками інструменту – масової брехні, і єдиний антидот проти неї – розуміння тернополян, що для цієї влади вони лише об’єкт маніпуляцій, – прокоментував Ростислав Небельський.

Чи маніпулює влада інформацією?

Правозахисники та активісти стверджують, що так, місцева влада маніпулює інформацією.

– 2 травня ц.р. на засіданні виконкому міської ради ухвалили нові рішення про встановлення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Рішення вони розділили: окремо для маршруток, окремо для тролейбусів. Профільна депутатська комісія про це нічого не знала. Я подав до суду і знову виграв. Коли суд застосував заходи забезпечення позову, то виконком скасував ці свої рішення самостійно і виникла юридична дилема. Адже не передбачено, що робити судді, якщо рішення, щодо якого подано позов, скасовано. У КАСУ є така формула захисту – «визнати протиправним і нечинним», тобто немає можливості визнати тільки протиправним, а виходить, що рішення вже не чинні. Це один із способів маніпуляції ТМР, адже суд ще не почав слухати справу по суті, як рішення були скасовані, а саме ці рішення були предметом спору. Суд, який слухав цю справу, у позові відмовив, але при цьому розписав протиправність у мотивувальній частині. А ТМР, не маючи що сказати після рішення Верховного суду, вирішила викласти цю свою заяву про, так би мовити, законність тарифів. Та справа в тому, що тарифи так і залишилися необґрунтованими і непідкріпленими економічними розрахунками, про що зазначив і Верховний суд України, і Тернопільський окружний адміністративний суд. До речі, на виконкомі міської ради ухвалили рішення про те, що затвердження тарифів на проїзд у громадському транспорті міста – за управлінням транспорту і зв’язку. Я звернувся до них з інформаційним запитом із проханням надати мені ці накази для ознайомлення, однак отримав відповідь, що їм потрібен додатковий час на пошук цієї інформації і продовжили термін відповіді на запит до 20 днів. Після того, як термін надання відповіді закінчився, мені відповіли, що відмовляють у наданні такої інформації. Тепер я оскаржу в судовому порядку дії пана Мединського стосовно  неправомірної відмови щодо отримання публічної інформації та нових рішеннь про зміну тарифів у тому числі, – доповнив Ростислав Небельський.

Як бачимо, міська рада знову користується принципом «наша пісня гарна, нова, починаймо її знову». Адже звична практика наших можновладців ухвалювати нові, майже ідентичні за змістом рішення, поки розглядаються судами справи стосовно попередніх. Це один із способів правової маніпуляції від якої, на жаль, тернополяни не захищені. Подібний прецедент уже був, коли скасовували наказ управління освіти стосовно встановлення плати в дитячих садочках Тернополя за перебування дітей, які не зареєстровані у місті Тернополі. Тоді також вдавалися до такого правового маніпулювання.

Зрештою, у ситуації з «драконівськими» тарифами можна було б святкувати перемогу в тому випадку, якби самі містяни не були байдужими до проблеми. Бо те, що роблять правозахисники й активісти, звичайно, дуже похвально і добре, але, зрештою, завжди рушійної силою є народ. Поки тернополяни справно платять за проїзд, не вимагають квитків, не зважають на хамське відношення водіїв та жахливий стан транспорту – доти влада і далі буде робити те, що їм заманеться.

P.S.: До речі, у Тернополі середня заробітна плата становить близько 8,5 тисячі, у Києві – 15,5 тисячі гривень, при цьому у столиці проїзд громадським транспортом вартує 8 гривень (метро, тролейбус, автобус), проїзд у маршрутках – від 5 гривень. Чи справедливо те, що у Файному місті, де найнижчі зарплати, платять за проїзд майже стільки, скільки й у столиці? Питання риторичне…

Іван Білий

Джерело: Тижневик “Номер один”