Скільки пального вділили собі тернопільські чиновники?

Тернопільська міська рада визначила ліміт використання пального у 2018 році. На кожне службове авто «вкроїли» мінімум від ста до триста п’ятдесяти літрів на місяць. Кому ж пощастило більше?

Найбільше – для мера

Нагадаємо, що за кожною службовою автівкою у ТМР закріплений чиновник та водій, який повинен «катати» в робочий час у справах громади. Окрім цього, комунальні «сталеві коні» мають і декілька управлінь мерії. Також є транспорт, що призначений для транспортування делегацій. Так у січні ц. р. Сергій Надал видав розпорядження, яким розподілив між своїми підлеглими паливо.

– Визначити ліміт використання пального на 2018 рік, згідно з додатком. Контроль за дотриманням ліміту та використанням пального покласти на начальника управління матеріального забезпечення та інформаційних технологій І. Р. Токарчука. Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на заступника міського голови – керуючого справами І. С. Хімейчука, – йдеться у документі.

Згідно з додатком до розпорядження, найбільше пального дісталося міському голові Сергію Надалу – 300 літрів бензину на місяць. У рік це три тисячі шістсот літрів. Якщо врахувати, що середня вартість 95-А коштує не менше 28 гривень за літр, то лише авто мера в рік «спалить» понад 100 тисяч гривень.

Заради об’єктивності слід сказати, що триста літрів для Toyota Camry, якою їздить Сергій Віталійович, – це проїхатися тричі з Києва до Тернополя і назад. Проте ті, хто користується такою автівкою, кажуть, що «наїздити» 300 літрів по Тернополю фактично не реально.

До речі, за нашою інформацією від людей, які працюю у ТМР, бензин на офіційні відрядження чиновникам виділяють окремо. Та прослідкувати за «потоками пального» у мерії складно, адже його купують, грубо кажучи, оптом, по тендеру на рік. Далі ділять на чиновників та управління.

Після Надала – секретар?

Цікаво, що між своїми заступниками Надал поділив пальне «по-братськи» однаково: по 180 літрів на місяць. Тобто по 2,1 тисячі літрів у рік на кожного. Хоча тут є нюанс. Заступник з «гуманітарки» Леонід Бицюра заправляється бензином 95-А, а фінансовий заступник мера Вікторія Остапчук їздить на дизелі. І якщо робочі поїздки Остапчук у рік обійдуться громаді в плюс-мінус тридцять тисяч гривень, то на авто Бицюри в рік піде вдвічі більше – шістдесят тисяч гривень.

На дизелі їздить також Іван Хімейчук, поїздки якого на «Renault Lodgy» теж обійдуться громаді до 30 тисяч. Володимиру Дідичу, службове авто якого заправляють 95-А, вартуватиме, як і у випадку з Бицюрою, понад 60 тис. грн.

Трохи більше пального перепало секретарю міськради Віктору Шумаді. Йому Сергій Віталійович «вділив» 220 літрів бензину на місяць. Тобто секретар може «спалити» в рік понад сімдесят тисяч гривень. Отже, Шумада не дуже й відстає від мера.

Звісно, що цифри та суми здаються немаленькі. Та насправді наші керманичі міста ще «побожно» поставилися до витрачання коштів на пальне. Приміром, кілька років тому міський голова Вінниці розпорядився встановити безлімітне використання пального для себе і ще кількох заступників. Відповідно й проконтролювати, скільки, коли, для чого, практично не можливо.

Джерело: Тижневик “Номер один”