Слідчий прокуратури ховав хабарі у Кримінальний кодекс

Більш ніж півроку тривало слідство. Збаразький районний суд досить лояльно поставився до правопорушника, вирішивши, що для його виправлення не обов’язково позбавляти волі. Тим більше, що Генеральна прокуратура одразу позбавила держслужбовця класного чину. Відтак призначивши Олегу Щ. покарання: 5 років позбавлення волі та забороною 3 роки обіймати посади у правоохоронних органах. Минулого тижня апеляційний суд лишив вирок у силі, повідомив прокурор відділу прокуратури Тернопільської області Роман Гарматюк.

 

Закон мов дишло

Ми встигли звикнути до корупційних скандалів, і повідомлення «затримали під час отримання хабара» вже звучить так буденно. Здивувати може хіба сума «подяки» або непересічна особа вимагача. Як було того разу.

 

Отож 16 травня 2008 р. прокурор Підволочиського району порушив кримінальну справу проти посадовців ТОВ «Юсківці ЛТД» за фактами фіктивного підприємництва (ч.2 ст.205) та привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання (ч.5 ст. 191) та доручив її розслідування слідчому прокуратури Олегу Щ. Ознайомившись зі справою, 28 травня того ж року Щ. порушив ще одну справу – за легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом (ч.2 ст.209), а 21 липня – вже за зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст. 364). Тобто бізнесмену загрожував реальний тюремний строк.

 

Але як досвідчений юрист (на той час Олег Щ. вже 6 років пропрацював у райпрокуратурі), він розумів, що доказів проти директора підприємства недостатньо. У сільському господарстві успіх насамперед залежить від погоди. Відтак перед слідчим відкрилось два шляхи: або, чесно виконуючи свою роботу, довести провину, або перекваліфікувати обвинувачення, пом’якшити, при цьому зробити вигляд перед обвинуваченим, що просто пошкодував його, але змусити за це заплатити.

 

Потрібно зачекати, просто тягнути час, вирішив для себе. Таким чином 3 роки держчиновник «досліджував» справу по фінансових махінаціях, що врешті перетворилась на його власний кримінал.

 

Згодом у суді Щ. пояснить, що просто місцезнаходження директора було невідоме, відтак суд навіть дозволив затримати підприємця. Але незабаром той сам з’явився у прокуратурі.

 

«Ти з сухарями приїхав чи на державу розраховуєш?» – запитав Дмитра з порога.

 

Той розгубився. Тоді слідчий дістав три солідні томи кримінальної справи та повідомив, що банк звернувся у прокуратуру через неповернутий фірмою кредит. Злочин тяжкий, почав залякувати, законом за це передбачено досить солідні терміни ув’язнення, і що просто з кабінету він відправиться в тюрму, на нари.

 

Розмова тривала декілька годин, підприємця відпустив, але з умовою, що той при першій же потребі з’явиться у прокуратурі Підволочиська (обвинувачений жив у Сумах).

 

«Я – закон»

 

Майже через півроку, у березні 2009, Олег Щ. знову телефонує до Дмитра С. та викликає на допит. Коли підприємець спитав, чи може він взяти з собою адвоката, слідчий розсердився: «Тоді точно ти на волю не вийдеш».

 

Тим не менше, Дмитро приїхав з братом. Цього разу слідчий вже пред’явив обвинувачення і знову почав лякати арештом і що відправить у слідчий ізолятор. Побачивши, що підприємець злякався, миттєво змінив тон, милостиво сказав, що все можна виправити.

 

«Закон у моїх руках: або ти платиш 3 тисячі доларів, або отримаєш 5 років тюрми», – і нагло подивився тому в очі.

 

Побачивши, що той не зрозумів, пояснив, що можна перекваліфікувати статті обвинувачення на менш тяжкі, відтак уникнути карної відповідальності. Однак за це потрібно заплатити. І підняв три пальці, що мало означати цифру «три».

 

Брат обвинуваченого розгублено перепитав: «Євро чи доларів?»

 

«Доларів, у євро зажирно», – нагло хмикнув слідчий.

 

Заради хабара підробив протокол

 

Потім Щ. вже відверто сказав, що потрібно сплатити 3 тисячі доларів. Мовляв, гроші призначаються не тільки йому, а судді та керівництву, кожному по тисячі «зелених». Розуміючи, що тільки гроші допоможуть виплутатись із фінансової халепи, Дмитро погодився, але поросив трохи зачекати. «Немає зараз у мене таких грошей», –пояснив ніяковіючи.

 

Слідчий погодився. Більше того, аби викликати довіру до себе, на комп’ютері набрав протокол, перекваліфікувавши пред’явлені обвинувачення на менш тяжкі, і тут же видрукував один примірник. Підписавши документ, простягнув обвинуваченому і пояснив: за ці статі передбачається штраф або обмеження волі, але не 5 років тюрми, що насправді Дмитрові загрожує.

 

Майже рік корупціонер-правозахисник марно чекав «подяки» від свого «підзахисного». Періодично телефонував йому, але підприємець жалівся, що не зібрав усіх коштів або взагалі не брав трубки. Зрештою у слідчого здали нерви і у червні 2010-го він знову набирає номер С. і погрожує «закрити» підприємця, якщо той не виконає домовленостей.

 

Паспорт – на стіл

 

Наприкінці червня той приїжджає із Сум у Підволочиськ. Випадково чи так було задумано, але слідчий зустрів обвинуваченого у коридорі й одразу попросив показати паспорт, мовляв, хоче переконатись, чи насправді він С.

 

Бізнесмен мовчки дістав та простягнув документ. Щ. узяв його і, уважно гортаючи сторінки, зайшов до себе у кабінет і сховав паспорт у сейф. Коли Дмитро спробував сперечатись, відрубав: «Віддам, коли принесеш гроші», але жодних документів щодо відібраного паспорта не склав.

 

І знову ціле літо горе-слідчий телефонує та погрожує підприємцю негативними наслідками.

 

Тим часом у прокуратурі Підволочиського району відбулась зміна керівництва. Нічого не підозрюючи, новий керівник особливо не вдавався у розслідування справи, зрештою, «Юськівці ЛТД» не була такою вже резонансною. Переглянувши три томи кримінальної справи, попросив пришвидшити розслідування. Чиновник пришвидшив … почав частіше турбувати бізнесмена, вимагаючи «заборгованих» 3 тисячі доларів.

 

Однак підприємець збагнув, що у слідчого насправді немає доказів його провини, відтак то не відповідав на дзвінки, то скаржився на скрутне матеріальне становище, що він ледь не збанкрутував, просив ще пару місяців зачекати.

 

Поки слідчий затягував час, ситуація змінилась на користь обвинуваченого підприємця, прокурор району змушений був насправді змінити обвинувачення, перекваліфікувавши його на менш тяжке.

 

Зрештою викликаний на початку червня 2011 року на черговий допит Дмитро С. поклав наполегливому слідчому на стіл 500 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України, це становило 3 тис. 986 грн.). Цинічний держслужбовень спритно прикрив кошти Кримінальним кодексом, і вже не поспішаючи, дістав із сейфа та простягнув йому паспорт.

 

«Усе в ваших руках, точніше – кишенях, – зіронізував він. – Чим швидше принесете решту суми, тим швидше буде закрита ваша справа».

 

Підприємець попросив переглянути розмір «угоди», трохи зменшивши його. Слідчий одразу погодився «скостити» хабар на 500 «зелених».

 

Із прокуратури – у тюрму

 

22 червня 2011 року Дмитро С. приїхав у Підволочиська на суд. Насправді порушену проти нього кримінальну справу суддя закрив, звільнивши підприємця від відповідальності «у зв’язку із закінченням строків давності».

 

С. подякував судді. «Піду попрощаюсь зі слідчим», – промовив бізнесмен, хоча було помітно, що він ще остаточно не оговтався від почутого рішення.

 

Спустився на перший поверх у Підволочиську районну прокуратуру. Підійшов до кабінету Олега Щ., постукав і став на порозі. Той посміхнувся, хитрувато примружився, кивнув головою: «Що скажете, я виконав свою обіцянку». Підприємець нервово зітхнув і хрипло спитав: «Куди покласти?» Той мовчки підсунув Кримінальний кодекс. Як тільки чоловік поклав усередину гроші, слідчий забрав книгу зі столу і сховав в одну із шухляд.

 

Проте держчиновник не встиг не тільки насолодитись «винагородою», а навіть надивитись на них, адже одразу в кабінет зайшли працівники Служби безпеки і при понятих дістали нечесно зароблені банкноти. І тепер вже порушили кримінальну справу проти слідчого, причому відповідальності йому уникнути не вдалось.

 

Іронія долі: три рок тому слідчий районної прокуратури погрожував підприємцю відправити його в тюрму, натомість у місця не вельми віддалені конвой доставив самого чиновника.

 

Жанна Попович, “Номер один”