Тернополянка Оксана Гончарук говорить про любов мовою тортів

Самоосвічений кулінар, тернополянка Оксана Гончарук імпонує нам, насамперед, тим, що, будучи в декреті з двома дітьми, ця тендітна жінка зуміла знайти час і сили, щоб “зробити себе”.  Вона готує смачно і якісно не лише для власної смі’ї, а й для щасливих замовників, база яких щоразу розширюється за мотивами найефективнішого рекламного рішення – “Сарафанне радіо” (одна іншій сказала). З чого все починалося і на якому етапі зараз – читайте нижче.

Досьє “Погляду”: Оксана Гончарук родом із села В’язовець Білогірського району Хмельницької області. Проживає у Тернополі. Освіта: вчитель української мови та літератури, випускниця ТНПУ ім. В. Гнатюка. Втім, за фахом ніколи не працювала. Зайнятість: у декретній відпустці. Попередня робота – медіаконсультант з реклами. Сімейний стан: заміжня. Мама 13-річного Віталія і Іринки (3 роки). Вік: 32 роки.

Я – солодкоїжка, але є прихильницею солодощів домашнього приготування.

На кухні полюбляла проводити час ще з дитинства. Часто допомагала бабусі готувати випічку на свята. Не пригадую, коли спекла свій перший торт, зате перше декорування на замовлення пам’ятаю, як сьогодні: це був коровай. У нашій родині побутує традиція, коли хресні батьки на весілля похресників печуть коровай. Як раз тоді виходила заміж мамина похресниця. Вона попросила, аби цей хліб був не замовленим у професійних пекарів, а домашнім – із душею, з дотриманням традицій. Зокрема, у «підошву» хліба вкладали копійки (щоб молоді були багатими), колоски жита (на знак довголіття). Для гостей цю «підошву» не відрізають. Той коровай, як годиться, пекла мама, моя ж місія – оздобити його. З цього моменту все і почалося… Гості з весілля вподобали коровай і запросили мене приготувати їм домашню випічку, цього разу торт – перший торт, який я спекла на замовлення.

Найскладніше було, коли в один день довелося приготувати три торти. Як-не-як, вдома сім’я, зокрема маленька донечка. Але не встигла я й розхвилюватися, як вони скоординувалися і підтримали  мене – син повністю взяв під свій контроль Іринку, а чоловік допоміг з доставкою тортів. Дуже важливо в будь-якій справі, коли рідні поважають те, що ти робиш.

Не користуюся стандартними кулінарними рецептами, які передавалися від покоління до покоління. Лише торти «Пташине молоко» і «Наполеон» навряд чи зміниш, з рештою можна експериментувати досхочу і успішно.

Основним показником смаку торта є не рецепт чи креативні «штучки», а якісні і свіжі продукти. У мене є упередження щодо маргарину і спреду – це табу в моїй випічці.

Що зараз модно серед замовлень тортів? Для дітлахів – це докор із героями мультфільмів, у тренді вже давно – Свинка Пепа, Фіксики, Принцеса Ельза. Втім, загалом тортові тенденції свідчать, що «мастичні» торти відходять у минуле, їх «витісняють» кремові торти, прикрашені шоколадом – без мастичного оздоблення та цукрових фігурок.

Подейкують, шлях до серця чоловіка лежить через шлунок. «Погляд» запитав в Оксани Гончарук, що порадить взяти в цю «дорогу»:

– Зазвичай, для чоловіків замовляють торт «Снікерс» – доволі ситний і солодкий десерт. Для мене такі ласощі дещо «заважкі», а для чоловіків – якраз, з’їв маленький шматок – і наївся.

Рецепт торта «Тернопіль» від Оксани Гончарук

Бісквітна паляниця (6 яєць, 250-грамовий стакан цукру, стакан муки, дрібка розпушувача для тіста або амонію. Якщо бісквіт планується шоколадним – додати дві ложки какао. Температура випікання: 180 градусів). Паляницю бісквіта розрізати наполовину, між цими шарами викласти кокосову паляницю (6 білків, 200 г цукру, 1 ст. ложка крохмалю та 200 г кокосової стружки, температура випікання: 180 градусів) та паляницю від «Київського торта» (або безе з грецькими горіхами: 2 білки, збиті з 100 г цукру в густу піну, посипати грецькими горішками і просушити паляницю у духовці за температури 130 градусів впродовж 2-2,5 годин), зверху – знову бісквіт. Діаметр паляниць –  22-24 см. Кожен шар змастити кремом.

Для цього торта використовую класичний крем «Шарлот»: збити 2 жовтки із 200 г цукру, додати 150 г молока, вимішати, вилити в каструлю і варити на малому вогні чи водяній бані, постійно помішуючи, до загусання. Охолодити, додати 250 г розм’якшеного вершкового масла. Можна додати ваніль за смаком, або какао – для кольору.

Записала Ірина Юрко.

Фото з приватної галереї Оксани Гончарук у Facebook.