Так хочеться вищого мислення і вищих дійств, а не приземлених, банальних випускних у ресторанах, — директор Тернопільської школи-ліцею №6 Олександр Остапчук

На своїй сторінці у Facebook директор Тернопільської школи-ліцею №6 ім. Н. Яремчука, колишній начальник управління освіти Тернопільської міськради Олександр Остапчук закликав освітян відмовилися від святкування випускних у ресторанах.

Олександр Миколайович впроваджує у своєму навчальному закладі чимало цікавих, сучасних практик, які до вподоби учням і вчителям, цікаво за цим спостерігати і стороннім.

Вже кілька років у школі-ліцеї №6 не проводять лінійки на свято Першого вересня та Останнього дзвінка. Натомість 31 серпня о 18 год. шкільна родина гуртується у Кутківецькому лісі на «Родинне вогнище»: пік-нік, ігри, дружня атмосфера. А Останній дзвінок проводять на причалі Тернопільського ставу: впродовж 25 хвили триває урочиста екстра-програма, відтак випускники під пісню «Відпливають білі кораблі» Н. Яремчука переходять на борт пароплава й годину плавають по озері. На Останньому дзвонику випускники пишуть собі листа в майбутнє. Записки поміщають у спеціальну капсулу, яку замуровують у стіну на території школи. А відкриють її через 10 років – на зустрічі випускників.

“Ідея проведення свята Першого і Останнього дзвоника не у вигляді традиційної лінійки звучить давно, — написав на своїй сторінці у Facebook  13 травня Олександр Остапчук. —Багато років Віктор Громовий (віце-президент Асоціації директорів відроджених гімназій України – ред.) розміщує різноманітні пости про те, як ці свята відзначають, чи не відзначають у різних країнах. Ми вже чотири роки підряд, обміркувавши пропозиції Громового В., Співаковського В. і інших, творчо мислячих людей, не проводимо традиційних лінійок, а маємо своє Родинне вогнище (Перший дзвоник) і “Відпливають білі кораблі”(Останній дзвоник). Це гарно! І дуже мріємо відмінити випускний у ресторанах, а, наприклад, як у школі М. Гузика (Южне, Одеської обл.) діти на випускний усіма класами їдуть у Карпати і в горах зустрічають сонце, отримують атестати, радіють природі. Це – романтика! Так хочеться вищого мислення і вищих дійств, а не приземлених банальних випускних у ресторанах (проти власне ресторанів нічого не маю). Обмірковуючи над питанням доброчесності, хочу звернутися до тих керівників шкіл, які чужі ідеї видають за свої: перш, ніж сказати, що ви перші запроваджуєте свято Останнього дзвоника не як лінійка — подивіться на освітній світ інших шкіл — можливо, там уже давно вас випередили? Але не біда – ще є море їдей, які ви можете віднайти. Просто думайте і щиро любіть свою роботу. Оці останні речення я пишу через те, що все-таки, неприємно дивитися, як ідеї вищезгаданих педагогів видають за свої. Ідеями потрібно обмінюватися, але завжди казати, хто їх автор: і автору буде приємно і ви будете “мати лице”. Дуже хотів би, щоб всі освітяни України відмовилися від святкування випускних у ресторанах. Прошу всіх: проявімо мудрість і зловімо романтику!”.